Головна
Головна >
Політологія >
Політична ідеологія, політичні режими і системи >
« Попередня Наступна »
Олсон М.. Влада і процвітання: Переростаючи комуністичні і капіталістичні диктатури. М.: Нове видавництво. - 212-с,, 2012 - перейти до змісту підручника

Стратегічне взаємодія

Коли число тих, кому вигідно надання колективного блага, невелика, у кожної сторони є стимул діяти стратегічно і вести переговори. Наприклад, одна сторона може сказати іншій: «Я зроблю свій внесок (або заплачу частина вартості будь-якого кількістю-ства блага), якщо ти зробиш точно так само». Коли потенційний користувач колективного блага знає, що інший розділить з ним витрати на надання цього блага, це знижує вартість кожної одиниці зазначеного блага для кожної зі сторін і підви-щує вірогідність того, що якась кількість блага буде переді-ставлено. Коли дві сторони, які домовилися про спільні расхо-дах, кажуть, що вони готові платити, якщо заплатить інший, третя сторона виявить, що цінність внеску стала ще більше. Сумісних-ве участь у витратах не тільки підвищує ймовірність переді-уявлення якоїсь кількості колективного блага, але і веде до надання більшого його кількості.

Якщо у витратах на пре-доставлення колективного блага беруть участь всі ті, хто цінують його в точній пропорції до користі, яке воно їм принесе, кожен по-бажає саме та кількість, яка максимізує сукупну вигоду, іншими словами, вийде раціональний (оптимальний або Парето-ефективний) для групи рівень забезпечення.

Зазвичай, коли число потенційних споживачів колективного блага невелика, на інтереси кожного істотно воздей-ствует факт участі (або неучасті) інших у спільних витратах. Уявіть, що члени групи надають оптимальне з позицій групи кількість, а тепер подивіться, що буде, якщо хтось перестане робити внески. У групі з п'яти сімей, кожна з кото-яких однаково цінує благо, якщо один перестане робити внески, то витрати інших істотно виростуть. Збільшення витрат для кожного буде помітним, так що кожна з решти чотирьох сімей помітить, що п'ятий має намір «прокотитися» за їх рахунок.

Коли на кожного лягає не п'ята, а четверта частина витрат, кожен захоче придбати істотно менша кількість. Безбілет-ник, в свою чергу, також отримає суттєво зменшити кількість цього блага, що може підштовхнути його до того, щоб взяти на себе колишню частку загальних витрат.

Якщо ж він цього не зробить, інші члени можуть відмовити безбілетників у доступі до колективного блага чи максимально обмежити його в цьому, щоб спонукати його до участі в загальних рас-ходах. У досить малих групах завжди можна бути впевненим, що є сенс продовжувати переговори, поки не буде осуществле-но взаємовигідне колективна дія. Справа в тому, що внесок кожного учасника досить помітний в загальній касі і важливий для інших, тому у них є стимул продовжувати торг. Хоча нель-зя бути впевненим, що малі групи досягнуть успіху в забезпеченні себе колективним благом, добровільне поведінку і перегово-ри часто призводять до успіху. Якщо не вважати вельми специфічні-чеського випадку, яким ми займаємося далі, результат, при якому колективне благо не надається, не може бути точкою стійкої рівноваги: оскільки у кожного з учасників залишається стимул до торгу з іншими і до продовження переговорів доти, поки не буде досягнутий виграш від колективної дії, результат, при якому благо не надається, чи не є-ється рівноважним.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
  1. 2. Стратегія політичної кампанії: Стратегія політичної кампанії являє собою систему цілей і
    2. Стратегія політичної кампанії: Стратегія політичної кампанії являє собою систему цілей і завдань, які необхідно вирішити суб'єкту управління. У проекті ці цілі і завдання мають бути сформульовані гранично чітко, повинна бути позначена їх взаємозв'язок і запропоновано
  2. 4.2. Стратегія партії: Стратегія - це коли у тебе скінчилися патрони, але ти продовжуєш
    4.2. Стратегія партії: Стратегія - це коли у тебе скінчилися патрони, але ти продовжуєш стріляти, щоб ворог ні про що не здогадався. І.Ансофф Стратегія партії є приватним вираженням загального визначення стратегії, розглянутого вище. Його особливість полягає в
  3. Стратегія односторонньої вигоди: Мається на увазі стратегія, розрахована на отримання вигоди для вашої
    Стратегія односторонньої вигоди: Мається на увазі стратегія, розрахована на отримання вигоди для вашого боку. Враховуючи, що даний видання в основному присвячено стратегії взаємної вигоди, є сенс дещо детальніше описати стратегію односторонньої вигоди. І в тому і в іншому
  4. 3.2. Стратегія маркетингу: Стратегія маркетингу дозволяє компаніям індустрії гостинності
    3.2. Стратегія маркетингу: Стратегія маркетингу дозволяє компаніям індустрії гостинності протистояти проти різного роду впливів з боку зовнішнього середовища в довгостроковому періоді часу. Однак створити абсолютно точну процедуру формування стратегії маркетингу
  5. СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ РІШЕНЬ: У результаті вивчення матеріалу даної лекції, студенти повинні
    СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ РІШЕНЬ: У результаті вивчення матеріалу даної лекції, студенти повинні знати: 1 . Механізм управління процесом вирішення проблем, сутність зовнішніх і внутрішніх проблем, загальні властивості проблем і методи їх виявлення. 2. Взаємовідносини середовища та видів ситуацій,
  6. 9 СТРАТЕГІЇ, ЗАВДАННЯ, ПРІОРИТЕТИ І РОБОЧІ ЗАВДАННЯ: Основні області: маркетинг і новаторство - Рішення про концентрацію -
    9 СТРАТЕГІЇ, ЗАВДАННЯ, ПРІОРИТЕТИ І РОБОЧІ ЗАВДАННЯ: Основні області: маркетинг і новаторство - Рішення про концентрацію - Рішення про ринкову позиції - Завдання в області новаторства - Ресурси, їх забезпечення, використання і продуктивність - Маркетингові завдання у сфері ресурсів - Планування ринку
  7. СТРАТЕГІЇ МЕРЕЖЕВОГО МАРКЕТИНГУ: принципових відмінностей від
    СТРАТЕГІЇ МЕРЕЖЕВОГО МАРКЕТИНГУ: принципових відмінностей від відповідних стратегій, ІСНУЮЧИХ В ТРАДИЦІЙНОМУ БІЗНЕСІ: Стратегії мережевого маркетингу нерідко відрізняються від стратегій, прийнятих в традиційному бізнесі і загальноприйнятих маркетингових систем. Корпоративні керуючі часто помилково вважають, що стратегії, які їм дозволили досягти успіху в традиційному
  8. § 2. Стратегії функціонування фірми: Умовно організаційні стратегії можуть бути розділені на дві групи
    § 2. Стратегії функціонування фірми: Умовно організаційні стратегії можуть бути розділені на дві групи - стратегії функціонування та стратегії розвитку. Стратегії функціонування відображають поведінку організації на ринку у зв'язку з реалізацією випускаються нею товарів і послуг. За
© 2014-2022  rua.pp.ua