Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3. Чи містить ТК поняття примусової праці? |
||
ТК, реалізуючи конституційне положення про заборону примусової праці, містить спеціальну статтю про примусову працю. У ній дається і визначення поняття примусової праці. Згідно ст. 4 ТК примусова праця - виконання роботи під загрозою застосування будь-якого покарання (насильницького впливу), в тому числі: в цілях підтримки трудової дисципліни; в якості міри відповідальності за участь у страйку; в якості засобу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку ; в якості міри покарання за наявність чи за висловлювання політичних поглядів чи ідеологічних переконань, протилежних встановленій політичній, соціальній або економічній системі; як захід дискримінації за ознаками расової, соціальної, національної чи релігійної приналежності. Це визначення поняття примусової праці відповідає формулювань Конвенції МОП N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю". Розширення поняття примусової праці посилює гарантії дотримання трудових прав працівників, дає їм право призупинити виконання своїх трудових обов'язків (ст. Забороняючи примусову працю, ст. 4 ТК перераховує види робіт, які не вважаються примусовою працею. Це перерахування починається з роботи, яка виконується в порядку несення військової служби чи її замінника альтернативної цивільної служби. Не вважається примусовою працею робота, виконання якої обумовлено введенням надзвичайного чи воєнного стану в порядку, встановленому федеральними конституційними законами. ТК не відносить також до примусової праці роботу, виконувану в умовах надзвичайних обставин, тобто у разі лиха або загрози лиха (пожежі, повені, голод, землетрус, епідемії чи епізоотії) і в інших випадках, що ставлять під загрозу життя чи нормальні життєві умови всього населення або його частини. Перелік робіт, які не можуть вважатися примусовою працею, ст. 4 ТК завершує роботами, виконуваними в порядку виконання вступило в законну силу вироку суду під наглядом державних органів, відповідальних за дотримання законодавства при виконанні судових вироків. До таких робіт відносяться виправні, обов'язкові роботи, а також роботи, що виконуються при засудженні до позбавлення волі. Стаття 103 ДВК передбачає, що кожен засуджений до позбавлення волі зобов'язаний трудитися в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією виправних установ. У свою чергу, адміністрація зобов'язана залучати засуджених до суспільно корисної праці з урахуванням їх статі, віку, працездатності, стану здоров'я та, по можливості, спеціальності. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|