Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2.5. ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ СТРОКІВ |
||
Інтенсивна робота з фактором часу в рамках проектів ведеться для того, щоб не порушувати термінів закінчення проекту; при цьому необхідно дотримуватися наступних рекомендованих правіл434: - складання щотижневого п шна щя робіт всередині проекту; - виконання складних робіт і ^ адяній в момент найвищої працездатності; - виконання першорядних завдань в першу чергу; - ранній початок робочого дня; - визначення часу для виконання конкретних робіт у рамках проекту та відповідність цього часу; - неприпустимість відкладання важливих або неприємних робіт (завдань) і можливість відкладання менш важливих робіт; - відсутність перерв у роботі; - ретельна підготовка проектних робіт; - виконання схожих і однакових робіт один за одним ; - короткий відпочинок і зосередженість перед виконанням важливих завдань; - приділення уваги рентабельності при виконанні робіт, внесення незначних поліпшень не може бути здійснено пізніше (неприпустимість надмірного перфекціонізму) ; - запис планів, ідей та іншого і ведення відповідної документації; - ведення постійних протоколів обліку часу і аналіз використання часу; - виконання щонайменше однієї важливої задачі за день. Рекомендації щодо менеджменту часу, що стосуються кожного із співробітників, можуть бути спроектовані і на цілі проекти. Тут можна простежити підхід Ракельмана (Rackelmann), який провів дослідження слабких сторін аналізу термінів проекту по запуску нової серії приладів, яке, крім іншого, дало наступні результати635: - недостатність інформації про термін виконання; - недостатній облік нових деталей; - недостатність інформації про можливості придбання нових деталей. Слабкості дослідженого тимчасового підходу до проекту були усунені за рахунок наступних заходів: - стандартизація часу виконання; - відображення основної структури в мережевому плані; - автоматичне створення мережевого плану; - облік і обробка реакцій. Описані тут заходи дають зрозуміти, що в проектах можуть бути зроблені певні кроки щодо управління часом після їх ретельного аналізу та оцінки. Для пояснення ідеї, званої Target time, можуть бути наведені такі міркування. Традиційно початок проекту буває визначено, а термін його завершення неясний, тому тут за допомогою розрахунку термінів проводяться відповідні обчислення. Існує завдання звести до мінімуму термін здійснення проекту. Девізом роботи в проекті в такому випадку буде швидке його завершення. При здійсненні термінових проектів часто доводиться виходити з моменту їх завершення, встановивши при цьому, користуючись методом зворотного розрахунку, найбільш ранній термін початку проекту. Однак, якщо в розпорядженні виконавця є лише обмежений відрізок часу, проект піддають так званому target timing, що означає необхідність завершення проекту у встановлені терміни. При традиційному методі зведення до мінімуму часу робіт проекту можна представити наступну вихідну ситуацію: ДСНС! ВІЯ Час, МССМЦЬ! В Т 18 12 серпня Рис. 225. Вихідна ситуація Відправною точкою для зображеної вище столбцовая. ІАГ-Рамі є план структури проекту і список передбачуваних дій. Для спрощення ми виходили тут з трьох видів діяльності А, В і С, які після їх додавання передбачають завершення проекту через 18 місяців. Для зменшення часу, необхідного для проекту, для дострокового його здійснення, можна спочатку зменшити всі роботи на певну кількість відсотків, наприклад, на 10%. У цьому випадку на роботи А, В і С буде потрібно вже не шість або вісім місяців, а всього 7,2 або ж 5,4 місяця. При даній структурі проект;! це означає, що проект буде завершений через 16,2 місяця. Як іншого методу може бути використано лінійне скорочення всіх робіт на один місяць. У такому випадку роботи А і В займуть сім місяців, а на роботу З потрібно п'ять місяців. Для скорочення часу на виконання проекту можлива також розробка системи з використанням субдоговорів на виконання робіт (outsourcing). Припустимо, що, як і в відображеному тут випадку, робота А повністю передається на сторону. Робота У виконується самостійно, але скорочується на один місяць, а робота С також повністю передається на сторону, і для її виконання потрібно п'ять місяців. Отже, загальний час, необхідний на здійснення проекту, в цьому випадку складе 15,5 місяця. Для скорочення термінів здійснення можливе також використання вже розроблених елементів і робочих пакетів з інших проектів або інших джерел. Таким чином, як випливає з нашого прикладу, час, що витрачається на роботу А, складе всього чотири місяці, для У терміни залишаються вісім місяців, оскільки аналогів роботи не існує, а робота С займе всього п'ять місяців. Таким чином, час здійснення проекту в цьому випадку складе всього 14 місяців. За допомогою паралельної обробки завдань (simultaneous engineering) робота А може бути переміщена вперед, а потім можна провести частково паралельну обробку завдань В і С. 6 Роботи С У 8 IIIIII II А 8 IIIII 1 січня 1 місяці Т-I-Г допомогою впровадження нових форм організації та прискорення прийняття рішень можуть бути знайдені й інші потенціали економії. В якості ще одного варіанта скорочення термінів може бути названо змішання всіх перерахованих форм, яке дає скорочення термінів здійснення проекту до 13 місяців. У порівнянні з початковим строком здійснення проекту, що складали 18 місяців, виходить економія в 27,7%, а значить, новий строк здійснення становить 72,3% від старого. За допомогою відображених тут методів скорочення термінів відповідно до design to time вдалося домогтися загального скорочення термінів на мінімум 1,8 місяця. В оптимальному варіанті це скорочення склало навіть 5 місяців. Очевидно, що у разі використання підходу design to time вимірюванню часу віддається перевага перед усіма іншими аспектами. Витрати і використання ресурсів тут багато в чому відсуваються на другий план, що може призвести до несподіваного стрибка витрат при використанні названого методу. Таким чином, економія часу може бути пов'язана з витратами. Виходячи з наведеного вище розрахунку витрат і результатів, необхідно зіставити додаткові витрати, пов'язані з економією часу, а також приріст результатів (прибутку), який дає заощаджений час. У наведеному тут прикладі заощадженому часу (3 місяці) протиставляються додаткові витрати у розмірі 65 мільйонів грошових одиниць. Однак якщо економія часу дозволяє домогтися значних переваг на ринку, які через деякий час приведуть до повернення коштів, то такий варіант розрахунків цілком прийнятний. У разі розробки високопродуктивного приладу (машини) додаткових витрат в 65 мільйонів грошових одиниць цілком може бути протиставлений приріст сукупного капіталу в кілька сот мільйонів грошових одиниць. Таким чином, можна добиватися економії часу (design to time), яка коштує додаткових витрат. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|