Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Об'єктивна реальність - становлення ряду світових центрів |
||
Характерні і узагальнюючі показники. Якщо в 1990 році частка розвинених країн у світовому ВВП становила понад 60 відсотків, то в 2007 році вже близько половини світового ВВП належало країнам, що розвиваються і з перехідною економікою. Така динаміка вельми важлива для висновку про те, Світоустрій після закінчення холодної війни що не тільки США, але і розвинені країни в цілому втрачають позиції у світовій економіці. Змінилося місце країн у системі загальносвітових фінансових потоків. Раніше вони повністю залежали від фінансових вкладень із західних країн. Тепер самі перетворилися на інвесторів, що вкладають кошти по всьому світу. Компанії з цих країн створюють і набувають зарубіжні філії і дочірні підприємства. Характерний приклад Індії. У 2008 році індійська транснаціональна компанія «Тата моторі» купила у американської корпорації «Форд» дві відомі англійські компанії «Ленд Ровер» і «Ягуар». Британська преса розцінила це як зміну лідерів у світовій економіці на користь нових центрів. Представляється неправомірним досить поширений висновок, що глобалізація в обов'язковому порядку збільшує розрив між розвиненими і країнами, що розвиваються. Глобалізація - не одноразова явище, а процес. Будучи пов'язаним з проривами в науково-технічній галузі, на окремих етапах свого розвитку процес глобалізації може зробити позитивний вплив на весь світ, що розвивається. Він водночас посилює диференціацію в світі, що розвивається і навіть виштовхує з нього ряд країн до групи розвинених держав. Природно, що серед країн, що розвиваються також існує група, яка далека від нарощування свого «присутності» в світовому ВВП, вона поступово опускається на «дно» світової економіки. Але хочу підкреслити, що, незважаючи на це, розвинуті держави поступово відтісняються більш швидко розвиваються. Прихильники однополярного світоустрою використовують у вигляді аргумент той факт, що Сполучені Штати дають імпульс розвитку глобалізації, будучи лідером розробок і освоєння нових технологій. До чого веде політична короткозорість В опублікованому в США в лютому 2008 року дослідженні американського Технологічного інституту Джорджії (GIT) говориться, що Китай починає обганяти США в наукових розробках, перетворюваних на конкретні продукти, які виводяться на світовий ринок. У дослідженні стверджується, що США доведеться прийняти домінуючу позицію китайського конкурента спочатку в технологічному новаторство, а потім в глобальній економіці. GIT вже 20 років займається оцінкою технологічних показників різних країн світу. Можливо, дещо перебільшений рівень китайських досягнень, але тенденція відзначається правильно. До того ж висновки GIT підкріплюються оцінками і інших солідних американських джерел. Компанія «Джонсон Сайентіфік» (Jhonson Scientific), що аналізує тенденції у сфері академічної науки, прийшла до висновку, що вага США у світовій науці поступово знижується, а вага країн Європейського союзу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, навпаки, зростає. Відомо, що Китай вийшов на передові позиції по швидкості освоєння одного з найбільш значущих в даний час науково-технічних напрямків - нанотехнологій. У 2006 році китайськими фахівцями було опубліковано більше матеріалів з нанотехнологій, ніж американцями, і в 2 рази більше, ніж японцями. У прискоренні інноваційних процесів у світовій економіці сьогодні значна роль, поряд з США, належить країнам ЄС, особливо Німеччини та Франції, а також Китаю, Японії, Південної Кореї. І ця тенденція, очевидно, необоротна. Показово, що, за наявними прогнозними оцінками, частка США в світових витратах на науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) поступово падає, а Китаю - різко збільшується. Росія і щодо фінансування НДДКР, і за вкладом в світове інноваційний розвиток відстала від країн, що займають лідируючі позиції в цих областях. Однак робляться серйозні заходи з метою розвитку науково-Глава I Світоустрій після закінчення холодної війни технічного прогресу. Ці зусилля, безумовно, дадуть свої плоди, особливо з урахуванням високого інтелектуального потенціалу, яким продовжує володіти Росія. Природно, не можна недооцінювати позиції США у світовому науково-технічному прогресі, але динаміка в цій області явно не свідчить про однополярний світоустрій. Важливо підкреслити, що результати світової фінансової кризи кінця першої декади XXI століття діють і будуть діяти не на противагу розвитку багатополярного світу, а в цілому поглиблюють процес багатополярності. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|