Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2.7. Економіка і ринок |
||
Головною точкою спотикання комуністичних і некомуністичних поглядів на економіку є ринок. У самій обший трактуванні ринок є сфера обігу товарів, їх купівлі-продажу, сукупність форм і видів економічної діяльності, які зводять разом виробників, постачальників, продавців товарів (носіїв пропозиції), з одного боку, і споживачів, покупців (носіїв попиту), з іншого сторони. У глобальних поглядах на природу, сутність економічних процесів історично склалися дві позиції, доктрини, відмінність між якими полягає в різному розумінні ролі ринку. Комуністична економічна доктрина виходить з первинності і визначальну роль виробництва у відтворювальному процесі, відсуваючи процеси обігу, обміну на задній план. Згідно з цією доктриною звернення, обмін можуть бути в кінцевому рахунку зведені до планового розподілу ресурсів економічного продукту. Ідеологи ж ринкової економіки вважають, що сфера обігу товарів справляє визначальний вплив на відтворення в цілому, що ринок є головний регулятор економічних процесів і центр економічних відносин. Марксисти у своєму неприйнятті обміну за допомогою купівлі-продажу доходять до граничного виведення, згідно з яким економіка взагалі здатна обійтися без ринкового обміну, без грошей, без цін, замінивши ринок одним лише адміністративним розподілом виробленого продукту між споживачами по принципом «кожному по праці» або навіть «кожному за потребами». Очолюючим в ринковій економіці, як випливає з її назви, є наявність всеосяжного товарного ринку і ринкового механізму ціноутворення. Але їй властиві й інші важливі ознаки, від 22 Ліча економіку ринкового типу від централізованої державної, планово-розподільчої економіки. Природно, що прямі розподільні відносини в ринковій економіці мають відносно вузький круг дії і обмежені в основному розподілом державного бюджету за напрямами його використання і податковою політикою. В іншому рух товарів підпорядковане законам вільного ринку, який визначально впливає і на їх виробництво. Товаровиробники можуть володіти ринковою свободою тільки в умовах приватної або змішаної державно-приватної власності на засоби виробництва, тому перехід до ринкової економіки вимагає відмови від безумовного панування державної власності, характерного для радянської економіки. У ринковій економіці максимально обмежується державне втручання в економіку, для якого існують лише вузькі зони державного регулювання. Більш детально відмінності між економікою ринкового і централізовано-державного типів розглянуті в наступних розділах. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|