Головна
загрузка...
Головна >
Економічні науки >
Економічна теорія >
« Попередня Наступна »
Райзберг Б. А.. Курс економіки: Підручник / За ред. Б. А. Райзберг. - ИНФРА-М. - 720 с. ISBN 5-86225-387-4, 1997 - перейти до змісту підручника

22.2. Правова форма підприємства

загрузка...
Що таке організаційно-правова форма підприємства? Це відносно нова для вітчизняної економічної та юридичної практики категорія, з якою більшості господарників і управлінців раніше, в умовах радянської економіки, не доводилося мати справу, тому що всі підприємства були, по суті, однотипними - державними. Будь-яке підприємство розглядалося як майново відокремлена господарська одиниця.

Під правовою формою підприємства мається на увазі комплекс юридичних, правових, господарських норм, що визначають характер, умови, способи формування відносин між власниками підприємства, а також між підприємством та іншими, зовнішніми стосовно нього суб'єктами господарської діяльності та органами державної влади.

В умовах глобальної державної власності, коли відносини між підприємствами, а багато в чому і всередині їх визначалися єдиним централізованим державним регламентом, не було необхідності встановлювати правовий режим їх взаємин. Перехід же до багатоукладної ринкової економіки висуває на передній план проблему підприємницького права, умов регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин, порядку влаштування та діяльності підприємств.

Цивільний кодекс Російської Федерації допускає існування наступних організаційно-правових форм підприємств: господарські товариства, господарські товариства, виробничі кооперативи, державні та муніципальні унітарні підприємства, некомерційні підприємства. При цьому протягом деякого часу діють і застарілі організаційно-правові форми: індивідуальні (сімейні) приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю. Підприємства перерахованих форм є як би базісообразующімі в діючій господарській системі, її елементарними осередками, клітинами, основними ланками.

Доводиться відзначати, що інші, крім пойменованих, правові форми підприємств прийнятим законодавством не були передбачені, але це не виключає їх існування протягом певного часу.

Підприємства можуть на договірних засадах добровільно об'єднуватися в концерни, консорціуми, корпорації, господарські асоціації та інші види інтеграційних структур.

Необхідно підкреслити різницю між власне підприємством як суб'єктом господарської діяльності та його організаційно-правовою формою.

Неідентичність, розбіжність понять «підприємство» і «організаційно-правова форма» випливає хоча б з того, що в одному підприємстві в якості його учасників можуть бути об'єднані різні форми. І навпаки, в рамках однієї організаційно-правової форми можна з'єднати кілька самостійних підприємств.

Хоча підприємство звичайно являє собою юридична особа, в принципі можуть існувати й такі, які не володіють подібним статусом. Вони не є самостійними, окремими від їх власників

127

суб'єктами права. А звідси випливає, що приватне господарство власника і господарство підприємства не розділені. Права та обов'язки таких підприємств та їх власників збігаються.

Тому в разі аварійної фінансової ситуації, при виникненні неоплатних боргів або банкрутства власники такого підприємства відповідають за своїми зобов'язаннями не тільки майном підприємства, а й усім особистим майном, навіть сімейним, якщо воно не розділене між членами сім'ї .

Підприємства ж, які мають статус юридичної особи, мають відокремлене майно, і їх відповідальність за зобов'язаннями фірми не поширюється на особисте майно власників, власників. Відповідальність поширюється тільки на майно фірми в межах його оціночної вартості, готівки активів, тобто на майно підприємства і всі інші засоби, що мають грошову вартість.

Ще одна відмінність між різними правовими формами підприємств полягає в тому, що вони призводять до різного ступеня відособленості підприємств від їх власників, власників. Так, у відкритих акціонерних товариствах власники, по суті, відокремлені від підприємств. Вони мають лише права власності на вартісний еквівалент частини майна підприємства і на здійснення обмеженого кола управлінських функцій. Для такої ж організаційно-правової форми, як господарське товариство, характерно більш тісне зближення власника і майна підприємства, реальна можливість безпосереднього здійснення функцій управління підприємством.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =