загрузка...
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
Головна >
Менеджмент >
Теорія управління >
« Попередня Наступна »
Олена Миколаївна Кабкова. Шпаргалка з теорії організації. Вид.: Аллель., 2009 - перейти до змісту підручника

21. ЗАКОН КОМПОЗИЦІЇ І ПРОПОРЦІЙНОСТІ

загрузка...
Організація являє собою результат дії суперечливих сил, співвідношення яких систематично змінюється.

Коли сили встановлюються рівномірно і на них не діють ні внутрішні, ні зовнішні обурення, елементи системи знаходяться в рівновазі, і рівень організованості досягає найвищої межі.

Це і є стан упорядкованості найвищої організованості.

З точки зору підприємства це означає, що елементи, його утворюють, відповідають характеру і обсягами продукції, що випускається, технічний рівень і застосовувана технологія відповідають рівню науково-технічного прогресу, продуктивність праці - технічному рівню підприємства і чисельності зайнятих .

Отже, впорядкованість як вираження рівня організованості - результат рівноважного стану елементів системи.

Закон пропорційності визначає залежність між організованістю системи і тим, що між кожним з вхідних в неї видів елементів, самими елементами і між характеристиками елементів існують певні кількісні та якісні співвідношення.

Законом пропорційності визначається така відповідність частин, що об'єднуються в цілому, при якій досягається ефект синергії.

Вимогою закону є приведення у відповідність однієї частини при зміні розміру або характеристики інший, сполученої частини.

Для виробничих систем це означає необхідність якщо не одночасного, то взаємопов'язаного вирішення питань структури виробництва, виробничої та управлінських структур, оскільки зміни в одній з них впливають на інші.

Диспропорції у структурі управління тягнуть за собою втрату керованості.

Однак усупереч уявленням про пропорційність початкові пропорції можуть і повинні порушуватися, коли по мірі зростання організації на різних етапах розвитку виникають нові пріоритети, що вимагають перерозподілу ресурсів для їх концентрування в нових точках зростання.

Всяка система динамічне, і її елементи знаходяться у функціональному стані. Як якісні, так і кількісні співвідношення постійно змінюються, тому рівень впорядкованості не може залишатися незмінним.

Якщо обурення, що суперечать сформованому внутрішньому порядку, продовжуватимуть діяти з наростаючою силою, рівновагу між елементами, що склалося раніше, втратиться, а разом з цим зникне і внутрішня стійкість системи.

Рівновага - поняття ємне. У даному випадку перш за все мається на увазі функціональна пропорційність, тобто співвідносність виконуваних робіт кожним елементом системи.

Наприклад, організація виробництва передбачає певне число цехів, необхідних для виробництва продукції, відповідне технологічне обладнання, рівень науково-технічного прогресу, транспортні засоби, енергетичні потужності і т. д.

Якщо такої відповідності не буде, не буде і рівноваги у виробничій системі, виявиться недостатнім необхідний, рівень організованості.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон