Головна
загрузка...
Головна >
Економічні науки >
Економічна теорія >
« Попередня Наступна »
Райзберг Б. А.. Курс економіки: Підручник / За ред. Б. А. Райзберг. - ИНФРА-М. - 720 с. ISBN 5-86225-387-4, 1997 - перейти до змісту підручника

21.2. Хто і як використовує результати аналізу

загрузка...
Різні види аналізу господарської діяльності та їх результати широко використовуються самими різними зацікавленими особами.

На рис. 21.2.1 представлені складові частини аналізу господарської діяльності підприємства і коло їх користувачів. Зазвичай у господарській діяльності розрізняють фінансовий облік і управлінський (бухгалтерський) облік. Фінансовий облік базується на обліковій інформації, яка крім використання її всередині фірми керівництвом повідомляється тим, хто знаходиться поза організації. Управлінський облік охоплює всі види облікової інформації, яка вимірюється, обробляється і передається для внутрішнього використання керівництвом. Сформоване на практиці поділ обліку породжує розподіл аналізу на зовнішній і внутрішньогосподарський аналіз.

Зовнішній фінансовий аналіз може бути проведений зацікавленими особами. Основою такого аналізу виступає в основному офіційна фінансова звітність підприємства, як публікується у пресі, так і надається зацікавленим особам у вигляді бухгалтерського балансу. Наприклад, щоб оцінити стійкість того чи іншого банку, клієнт переглядає баланси банків, на основі їх розраховує певні показники для порівняння з стійкими банками. Але, на жаль, повний, всеосяжний аналіз зробити неможливо через неповноту та обмеженості інформації, представленої у фінансовій та бухгалтерської документації.

Зовнішній аналіз включає аналіз абсолютних і відносних показників прибутку, рентабельності, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства, ефективності використання позикового капіталу, загальний аналіз фінансового стану фірми.

На противагу йому внутрішній фінансовий аналіз необхідний і проводиться в інтересах самого підприємства. На його основі здійснюється контроль за діяльністю підприємства, причому не тільки за фінансовою діяльністю, а й за організаційної, і намічаються подальші шляхи розвитку виробництва. Основою такого аналізу служать фінансові документи (звіти) самого підприємства, це бухгалтерський баланс в розширеній формі, всілякі фінансові звіти, не тільки на певну дату (місяць, рік), а й поточні, що дозволяє мати більш точну характеристику справ і стійкості підприємства.

Головне направ

113

ня внутрішнього фінансового аналізу - аналіз ефективності авансування капіталу, взаємозв'язку витрат, обороту і прибутку, використання позикового капіталу , власних коштів. Інакше кажучи, вивчаються всі аспекти господарської діяльності підприємства. Часто певні сфери такого аналізу можуть бути комерційною таємницею.

т

Зовнішні користувачі

_1_

Внутрішні користувачі

Т

Прямий фінансовий інтерес

1. Інвестори

2. Кредитори

3. Постачальники

4. Покупці і клієнти

t

Непрямий фінансовий інтерес

1. Держоргани і позабюджетні фонди

2. Податкові органи

3. Інвестиційні фонди та фондові біржі

4. Зовнішній аудит

_1_

Адміністрація

1. Власники

2. Рада директорів

3. Вищий управлінський персонал

4. Менеджери

5. Керівники підрозділів

6. Внутрішній аудит Вплив результатів аналізу на господарську діяльність

Рис. 21.2.1. Складові частини аналізу господарської діяльності та напрями його використання

Виходячи з різновидів і цілей аналізу, можна виділити умовно зовнішній і внутрішній коло осіб, зацікавлених у такій інформації.

До зовнішнього колу осіб відносять звичайно користувачів з прямими і непрямими фінансовими інтересами, а до внутрішнього насамперед адміністрацію.

До першої групи осіб належать користувачі з так званим прямим фінансовим інтересом: інвестори, кредитори, постачальники, покупці і клієнти, ділові партнери. На основі даних публічної фінансової звітності вони роблять висновки про те, яка прибутковість і ліквідність компанії, які фінансові перспективи компанії в майбутньому, варто в неї вкладати кошти, чи має компанія гроші, щоб виплачувати відсотки і вчасно погашати борги.

Інвестори оцінюють потенційну прибутковість компанії, тому що від цього залежить вартість інвестицій (ринкова вартість акцій капіталів компанії) і сума дивідендів, яку компанія буде виплачувати. Кредитор оцінює потенційні можливості компанії погашати позики.

Ризик при інвестуванні та кредитуванні залежить від того, наскільки можливо прогнозувати прибутковість або збитковість компанії.

Результати діяльності підприємства в минулі роки часто є хорошим індикатором перспектив розвитку. Тому групу осіб з прямим фінансовим інтересом цікавлять мали місце в минулому тенденції реалізації товарів і послуг, витрат, рух грошових коштів і прибутку від здійснення інвестицій. Крім того, аналіз поточного фінансового стану компанії дозволяє оцінити її положення в даний момент. Для оцінки перспектив розвитку підприємства важливо проаналізувати стан та структуру активів і пасивів, грошових коштів, співвідношення між заборгованістю підприємства і його власним капіталом, розумність величини матеріально-речових запасів і дебіторської заборгованості.

До користувачів фінансового аналізу з непрямим фінансовим інтересом ставляться державні органи і позабюджетні фонди, податкові органи, інвестиційні інститути, товарні та фондові біржі, страхові організації, фірми, що здійснюють зовнішній аудит.

114

Інформація про фінансову діяльність підприємств необхідна цій групі для контролю за дотриманням підприємствами зобов'язань перед державою, за правильністю сплати федеральних і місцевих податків, для вирішення питань про податкові пільги , про методи і способи приватизації і акціонування підприємства. Органи державного регулювання на основі результатів аналізу фінансового стану виробляють узагальнені синтетичні оцінки, що дозволяють судити про становище не тільки одного або кількох підприємств, а й галузі в цілому та регіону.

Компанії, зареєстровані в інвестиційних фондах і на фондових біржах, повинні представляти їм спеціальні фінансові звіти. Крім того, до користувачів інформації, які мають непрямий фінансовий інтерес, належать аудитори та аудиторські фірми, консультанти з фінансових питань, юристи та юридичні фірми, преса та інформаційні агентства, громадськість.

До внутрішніх користувачам результатами фінансового аналізу належить адміністрація. Адміністрація - це власники і управлінський персонал компанії, які несуть повну відповідальність за управління діяльністю підприємства і досягнення цілей, що стоять перед ним.

Успішна діяльність адміністрації грунтується на правильно прийнятих управлінських рішеннях, що випливають з аналізу даних бухгалтерського обліку.

Діяльність адміністрації будь-якого підприємства спрямована на досягнення системи цілей. Однак в умовах конкуренції потрібно зосередити всі зусилля на двох головних цілях будь-якого бізнесу; прибутковості (рентабельності) і ліквідності. Прибутковість - це здатність отримувати прибуток, достатній для залучення і утримання інвестиційного капіталу. Ліквідність - це наявність достатніх платіжних засобів для оплати боргів у встановлені терміни. Як відомо, залежність між цими показниками часто буває зворотною: чим вище прибутковість, тим нижча ліквідність.

Адміністрація постійно повинна мати такі дані про фінансово-господарської діяльності підприємства: величина чистого прибутку за звітний період, відповідність норми прибутку очікуваних результатів, наявність достатніх грошових коштів, перелік найбільш прибуткових продуктів, собівартість кожного виробленого продукту. На основі наявної інформації керівники і менеджери приймають управлінські рішення.

Як видно, коло користувачів фінансового аналізу та областей їх застосування досить широкий. Водночас користувачів фінансової інформації можуть цікавити й окремі різноманітні аспекти діяльності підприємства. Ця обставина зумовлює необхідність не тільки комплексного, а й всебічного підходу до аналізу діяльності підприємства для внутрішнього і зовнішнього використання.

Адміністрація не обмежується лише внутрішнім фінансовим аналізом, але при можливості доповнює його зовнішнім, проведеним тими чи іншими спеціалізованими фірмами. Це пов'язано не тільки з тим, що «з боку видніше», але і з більшою широтою аналізу, виконаного з урахуванням конкурентоспроможності інших фірм і тому дає можливість оцінити себе неупереджено, комплексно, що дозволить більш точно сформулювати першорядні завдання свого розвитку.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =