Головна
загрузка...
Головна >
Гуманітарні науки >
Демографія >
« Попередня Наступна »
Вишневський А.Г.. Демографічна модернізація Росії М.: Нове видавництво,. - 608 с. - (Нова історія)., 2006 - перейти до змісту підручника

20.4 Неоправдавшиеся пострадянські очікування

загрузка...

Розпочата в середині 1980-х років перебудова і наступні за нею громадські перетворення не принесли ні радянським, ні - згодом - російським демографам нових матеріальних або інституційних можливостей. Демографічний інститут, створення якого демографи домагалися протягом декількох десятків років, так і не з'явився в Росії до кінця сторіччя найбільших в її історії демографічних потрясінь і змін. Демографічні дослідження, як і колись, велися в декількох центрах, що входять до складу більших дослідних або навчальних установ, в основному в Москве25, жоден з них не мав у своєму розпорядженні задовільним приміщенням, необхідною технічною інфраструктурою, бібліотекою, не мав скільки-небудь серйозного фінансування.

Звичайно, за останні 10-15 років ХХ століття відбулися і доброчинні зміни. Відпали незліченні ідеологічні та інформаційні табу, докорінно змінився інтелектуальний клімат, в якому жила демографічна наука, вона вийшла з міжнародної ізоляції, отримала чималу допомогу та підтримку міжнародної спільноти. Величезну роль зіграла комп'ютеризація досліджень.

Але корінних змін у ставленні суспільства і держави як до головних демографічних проблем Росії, так і до їх вивчення не відбулося, серйозний попит на демографічну інформацію не підвищить, хоча інтерес до демографічної дезінформації, до маніпулювання демографічними показниками в політичних цілях аж ніяк не пропав, в якомусь сенсі навіть загострився.

Знову, вже вкотре в ХХ столітті, була порушена регулярність проведення загальних переписів населення.

Намічена на 1999 рік перепис не відбулася і була проведена вже в новому столітті, в 2002 році. Результати її почали публікуватися в 2004 році, тобто через 15 років після проведення останньої радянської перепису. За ці 15 років країна пережила величезні зміни, відкладати перепис в таких умовах означало прирікати себе на рух потемки.

На кінець століття Державна Дума піднесла подарунок своїм виборцям, скоротивши обсяг доступної для аналізу демографічної інформаціі26. Лише зовсім недавно Росія отримала можли-466 ність публікувати і використовувати багато демографічні показники,

відповідають міжнародним стандартам, і тут же частково позбулася цієї можливості. Раніше вже зазначалося, що в 1990-х роках у Росії, як і в багатьох інших країнах, відбувалися дуже суттєві зміни у віковій моделі життєвого циклу сім'ї. Можливо, вперше за всю історію країни намітився помітний зсув у бік підвищення віку вступу в перший шлюб і народження першої дитини, що може мати чималі наслідки, причому не тільки демографічні, а й загальносоціальні. І саме в цей момент статистика позбулася можливості отримувати необхідні відомості про події. Наприкінці століття таблиці, що характеризують відповідні параметри матримоніальному і прокреативного поведінки в різних країнах, виглядали приблизно наступним чином (табл.

20.1 і 20.2).

Таблиця 20.1. Середній вік наречених при вступі до першого шлюбу в деяких країнах, років 1995 1996 1997 1998 1999 2000 Великобританія 26,3 26,7 26,9 27,0 27,3 27,2 Німеччина 26,4 26,6 26,7 26, 9 27,2 27,0 Іспанія 26,8 27,1 27,3 27,5 27,7 27,8 Латвія 22,9 23,2 23,6 23,9 24,2 24,5 Литва 22,3 22 , 4 22,7 22,8 23,1 23,5 Молдавія 21,9 21,7 21,5 Польща 22,8 22,9 23,4 23,3 24,1 23,9 Португалія 24,7 24,8 25,0 25,0 25,2 25,3 Росія 22,0 22,1 Румунія 22,7 22,8 22,9 23,1 23,2 23,4 Словенія 25,1 25,4 25,7 26, 0 26,3 26,7 Україна Швеція 28,7 28,9 29,2 29,4 29,8 30,2 Естонія 23,5 23,8 24,0 24,3 24,5 24,8 Джерело: Recent demographic developments 2000; Recent demographic developments 2002. Таблиця 20.2. Середній вік жінки при народженні першої дитини, років 1995 1996 1997 1998 1999 2000 Великобританія 28,3 28,7 28,6 28,8 28,9 29,1 Німеччина 27,5 27,6 27,7 27,9 28,0 28,2 Іспанія 28,4 28,5 28,7 28,9 29,0 29,1 Латвія 23,3 23,5 23,8 24,0 24,2 24,4 Литва 23,1 23,2 23, 3 23,6 23,7 23,8 Молдова Польща 23,8 23,9 24,1 24,2 24,4 24,5 Португалія 25,8 25,9 26,0 26,1 26,4 26,5 Росія 22,7 22,9 23,0 Україна Швеція 27,2 27,4 27,5 27,8 27,9 27,9 Естонія 23,0 23,2 23,4 23,6 23,8 24,0 Джерело: Recent demographic developments 2000; Recent demographic developments 2002.

Многоточия замість цифр за роки, починаючи з 1998-го, і до тих пір, поки збір відповідних даних не буде відновлений, залишаться в цих таблицях назавжди, відсутня в них інформація втрачена безповоротно. І напевно багато хто переконаний, що нам вона й не потрібна.

Усім - потрібна, а нам - ні. Тут знову - легко впізнаване, сумне для демографа, хоча і традиційне для нас зневага «незначними» подіями приватного життя людей. Є речі важливіші: велич держави, міць ВПК, нафтодолари. 467

Заручником саме такого погляду на розвиток вітчизни залишалася наша демографічна наука протягом усього минулого століття. Якоюсь мірою залишається ним і зараз, коли, здавалося б, серйозність демографічних викликів, на які Росії належить відповідати вже в новому столітті, досить добре усвідомлена.

Чи зможе вітчизняна демографія - вже в XXI столітті, в цих, в чомусь нових, а в чомусь звично старих умовах - з необхідною глибиною відповісти на непрості питання, успадковані від минулого і породжені новітнім розвитком? Чи захоче суспільство почути її голос? Час покаже.

Одне тільки ясно: демографічне невігластво в новому столітті - річ небезпечна. Той, хто цього не зрозуміє, заплатить дуже дорого.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =