Головна
загрузка...
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
Головна >
Менеджмент >
Основи менеджменту >
« Попередня Наступна »
Н. Е. Ревська. ПСИХОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ. Конспект лекцій. - СПб.: Альфа.-240 с., 2001 - перейти до змісту підручника

19.1. Загальна характеристика регулятивних процесів

загрузка...

Когнітивні психічні процеси безпосередньо дані людині в його самоспостереженні, їх роль у забезпеченні будь-якої діяльності самоочевидна. Для цілісної організації діяльності недостатньо одних когнітивних процесів, так як будь-який такий процес - це певна абстракція, а в такій складній діяльності, як управлінська, вони здійснюються комплексно. Тому повинні бути спеціальні процеси, регулюють роботу когнітивної системи.

Все когнітивні процеси пов'язані один з одним, але вони взаємодіють і з іншими психічними процесами: емоційними, мотиваційними, вольовими. За своєю вихідною орієнтації вони спрямовані на пізнання, орієнтування в середовищі, переробку інформації.

Однак ці процеси є лише одним з класів процесів, що забезпечують управлінську діяльність. Інший клас - це сукупність психічних процесів, позначена поняттям «регулятивні процеси діяльності». У психології у зв'язку з цим склалися уявлення про ще одній підсистемі психічних процесів - регулятивної. Регулятивні процеси спрямовані безпосередньо на побудову і регуляцію діяльності. Будь-яка діяльність неможлива без процесів цілеутворення, планування, прогнозування, прийняття рішення, самоконтролю, корекції. Вони всі є комплексними і синтетичними по своїй будові, включаючи до свого складу основні когнітивні процеси, емоційні, вольові, мотиваційні. Регулятивні процеси - це ті синтетичні освіти, в яких досягається цілісність роботи основних психічних процесів, тому їх позначають поняттям «інтегральні процеси» психічної регуляції діяльності. Поряд з когнітивними процесами

132

вони утворюють другий основний клас психічних процесів - регулятивних, або інтегральних.

Процеси целеобразования, антиципації, прийняття рішення, планування, програмування, самоконтролю, корекції формуються під впливом специфічно деятельност-них завдань і спрямовані на організацію діяльності. Водночас вони є продуктом синтезу всіх когнітивних процесів, а також емоційних, вольових і мотивацион-них, що вважаються процесами «першого порядку» складності. Тому регулятивні процеси розглядають як процесів «другого порядку». Вони більш комплексні, так як більше, ніж всі інші процеси, пов'язані з основними особистісними якостями. Індивідуальна міра розвитку кожного з інтегральних процесів сама по собі виступає як особистісне якість. Ці процеси мало вивчені, лише недавно вони стали розглядатися як особливий клас психічних процесів, що володіє специфічними психологічними особливостями. Він найбільш характерний для управлінської діяльності, яка вимагає виконання інваріантної сукупності головних управлінських функцій. Описано вони були вже в «адміністративної» (класичної) школі і зберігаються у всіх, в тому числі і в сучасних, підходах. Їх реалізація - суть управління як такого. Основні управлінські функції - це інтегральні процеси її організації. Керівник же повинен організувати і реалізувати ці процеси.

Найбільш загальна особливість інтегральних процесів полягає в тому, що за механізмами своєї реалізації вони є власне психологічними утвореннями, їм притаманні всі основні властивості, що характеризують інші класи психічних процесів (ідеальність, предметність, суб'єктивність, цілеспрямованість).

Іншою загальною особливістю інтегральних процесів є існування для кожного з них специфічного операційного складу коштів, через які вони здійснюються.

Найважливіша ознака будь-якого психічного процесу - нали-

133

чие власного і специфічного для нього операційного складу. Наприклад, операціями процесу мислення є аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та ін Операції процесу прийняття рішення '- розпізнавання вихідної невизначеності, формулювання завдання вибору, генерація та селекція альтернатив та ін

Особливостями інтегральних процесів є синтетичность їх складу та регулятивна спрямованість. Синтетичність будь-якого інтегрального процесу полягає в його комплексності, оскільки утворюється він за допомогою синтезу інших класів психічних процесів - когнітивних, емоційних, вольових, мотиваційних. Регулятивна спрямованість полягає в орієнтованості інтегральних процесів на організацію діяльності та вирішення пов'язаних з нею завдань (вироблення мети, складання плану та ін.)

Інтегральні процеси - сполучна ланка між когнітивними процесами і виконавськими діями, що теж є їх особливістю. Вони розгортаються не тільки на основі когнітивних процесів, а й після них, а тому позначаються як метакогнітивні.

Кожен інтегральний процес приурочений до певного етапу організації діяльності. Сукупність цих процесів становить цілісний цикл організації діяльності - від формування мети до корекції результатів.

Великими відмінностями в складності характеризуються завдання, пов'язані з організацією діяльності, тому розбіжності міри складності інтегральних процесів теж дуже великі. У простих завданнях вони реалізуються в скороченої (скороченої) формі, неусвідомлено, автоматично. У цьому випадку вони носять характер психологічних операцій. При ускладненні завдань ці процеси набувають самостійну мету і підлягають усвідомленню, набуваючи форму дії; в гранично складних випадках вони перетворюються на цілком самостійну діяльність. Найбільш типова така трансформація для управлінських завдань і функцій.

134

Інтегральні процеси мають властивість поліморфно-сти, виступаючи в трьох основних формах, відомих в психології: операції, дії, діяльності.

Існує ще одна особливість, різко відрізняє інтегральні процеси від когнітивних. Когнітивні процеси утворюють свого роду ієрархію, на «вершині» якої знаходиться процес мислення, що підкоряє всі інші процеси і включає їх в себе. Тому в психології по відношенню до когнітивних процесів використовується поняття саме їх ієрархії. Система інтегральних процесів являє собою зовсім іншу картину. Будь інтегральний процес може ставати провідним, це залежить від зміни ситуацій, завдань, етапу організації діяльності. Ці процеси засновані на базі іншого, відомого в науці і більш загального принципу - гетерархіческого. Він припускає наявність кількох «керуючих центрів» одночасно і можливість їх динамічного перерозподілу залежно від ситуації. Від того, наскільки повно в діяльності будуть представлені і узгоджені всі ці процеси, залежить її ефективність. Паритетність за значимістю інтегральних процесів відображає специфіку управлінської діяльності та постійно наголошується в теорії управління.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =