загрузка...
Авторське право / Аграрне право / Адвокатура / Адміністративне право / Адміністративний процес / Бюджетна система / Гірське право / Цивільний процес / Цивільне право / Європейське право / Житлове право / Виборче право / Інформаційне право / Виконавче провадження / Історія політичних вчень / Конкурсне право / Конституційне право зарубіжних країн / Конституційне право Росії / Криміналістика / Міжнародне право / Спадкове право / Право власності / Право соціального забезпечення / Право юридичних осіб / Правознавство / Підприємницьке право / Сімейне право / Соціологія права / Судова психіатрія / Судова справа / Митне право / Теорія та історія держави і права / Трудове право / Кримінальне право / Кримінальний процес / Фінансове право / Екологічне право / Ювенальна юстиція / Юридична антропологія / Юридична техніка / Юридична етика
Головна >
Юридичні науки >
Цивільне право >
« Попередня Наступна »
Є. М. Михайленко. Цивільне право. Загальна частина. Конспект лекцій, - перейти до змісту підручника

17.2. Укладення, зміна, розірвання і виконання цивільно? Правових договорів

загрузка...

Висновок цивільно? Правових договоров.Порядку та процедуру укладання договорів присвячена гл. 28 ГК. Так, відповідно до п. 1 ст. 432 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в необхідній формі досягли згоди з усіх істотних його умов, а щодо реального договору - коли одна з них також передала другий відповідне майно. Договір, який підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з моменту його реєстрації.

Про досягнення угоди з приводу укладення договору звичайно свідчить одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір - оферту, відповіді про прийняття пропозиції від особи, якій було адресовано пропозицію, - акцепта.Оферта і акцепт - це не будь-яке пропозицію і відповідь. Зокрема, офертою визнається лише адресований одній або кільком конкретним особам пропозиція, що містить істотні умови договору і виражає намір оферентасчітать себе що уклали договір з адресатом, яким буде прийнято пропозицію (акцептантом). Якщо оферта адресується невизначеному колу осіб, вона іменується публічной.Прі цьому публічна оферта повинна містити всі істотні умови договору, з яких явно вбачається воля особи укласти договір з кожним, хто відгукнеться на оферту.

Також слід звернути увагу на сформульоване в ст. 436 ГК принцип безвідкличну оферту: отримана адресатом оферта не може бути відкликана протягом строку, встановленого для її акцепту, якщо інше не обумовлено в самій оферті або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, в якій воно було зроблено. Однак, як випливає з тексту зазначеної статті, можливі умови, при яких оферта може бути відкликана. Зокрема, такі умови передбачені у ст. 443 ГК. Відповідно до цієї статті відповідь про згоду укласти договір на інших умовах, ніж запропоновано в оферті, не є акцептом. Така відповідь визнається відмовою від акцепту і в той же час новою офертою.

Оферта може бути виражена в усній або в письмовій формі, із зазначенням строку для відповіді або без нього. Сторона, якої спрямована оферта, може або прийняти, або відхилити її. Форма акцепту також може бути різною. Як правило, не допускається акцепт у формі умовчання (п. 2 ст. 4? 38 ЦК). Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Вчинення особою, яка одержала оферту у строк, встановлений для її акцепту, дій по виконанню зазначених у ній умов договору (відвантаження товару, надання послуг, виконання робіт, оплата відповідної суми і т.

п.) вважається акцептом, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не зазначено в оферті (п. 3 ст. 438 ЦК).

Згідно ст. 439 ЦК, якщо повідомлення про відкликання акцепту надійшло особі, яка подала оферту, раніше акцепту або одночасно з ним, акцепт вважається не отриманим. У разі, коли своєчасно спрямоване повідомлення про акцепт отримано із запізненням, акцепт не рахується опоздавшим, якщо оферент негайно не повідомить іншу сторону (акцептанта) про отримання акцепту із запізненням (п. 1 ст. 442 ЦК).

Поряд з принципом свободи договору, згідно з яким сторони мають право самі визначати, вступати чи утриматися від вступу в договірні відносини, цивільне законодавство в деяких випадках передбачає процедуру укладення договору в обов'язковому порядку (ст. 445 ЦК). При цьому якщо сторона, для якої укладення договору обов'язково, ухиляється від його укладення, інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про спонукання укласти договір і відшкодувати збитки, завдані безпідставним відмовою або ухиленням від укладення договору (п. 4 ст. 445 ЦК). Наприклад, при виконанні державного замовлення або відкритті банківського рахунку (ст. 846 ЦК) укладення договору обов'язково для боку, якої спрямована оферта (проект договору), або для сторони, яка направила оферту. В обох випадках акцепт оферти на інших умовах оформляється протоколом розбіжностей. На оформлення даного протоколу, як і на його відхилення супротивною стороною, надається тридцятиденний термін (з дня отримання оферти або протоколу розбіжностей). Будь-яка з сторін, що виконала переддоговірні процедури, передбачені в ст. 445 ГК, вправі передати розбіжності на розгляд суду.

Укладання договорів може здійснюватися на торгах, що проводяться у формі аукціоновілі конкурсов.Договор укладається з особою, що виграв торги. Переможцем аукціону визнається особа, що запропонувала найвищу ціну, а за конкурсом - особа, яка, за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувало кращі умови (п. 4 ст. 447 ЦК). В даний час застосовуються підрядні торги (тендери) на будівництво, а також конкурси з інвестиційними умовами з продажу перебувають у федеральній власності акцій відкритих акціонерних товариств.

Зміна і розірвання цивільно? Правових договоров.Как правило, зміна і розірвання договору за угодою сторонвозможно в будь-який час (п.

1 ст. 450 ЦК). На вимогу однієї із сторін договір розривається судомтолько при істотному порушенні договору іншою стороною або у випадках, передбачених законом або договором. Згідно п. 2 ст. 450 ГК істотним визнається порушення договору однією зі сторін, яке тягне для іншої сторони така шкода, що вона значною мірою позбавляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору. Стаття 451 ЦК допускає одностороння зміна або розірвання договорав зв'язку з істотною зміною обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору. Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, договір взагалі не був би ними укладений або був би укладений на значно відрізняються умовах. Наприклад, в силу п. 3 ст. 744 ГК підрядник має право вимагати перегляду кошторису, якщо з незалежних від нього причин вартість робіт перевищила кошторис не менше ніж на 10%. При недосягненні сторонами угоди про приведення договору у відповідність з істотно змінились, або про його розірвання, договір може бути розірваний або змінений судом на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно ряду умов, передбачених п. 2 або п. 4 ст. 451 ГК. Зокрема, для розірвання договору необхідно встановити наявність одночасно чотирьох наступних умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що такої зміни обставин не відбудеться;

2) зміна обставин викликано причинами, які зацікавлена ??сторона не могла подолати після їх виникнення при тому ступені турботливості та обачності, яка від неї була потрібна за характером договору та умовами обороту;

3) виконання договору без зміни його умов настільки порушило б відповідне договору співвідношення майнових інтересів сторін і спричинило б для зацікавленої сторони така шкода, що вона в значній мірі втратила б того, на що мала право розраховувати при укладенні договору;

4) із звичаїв ділового обороту або суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно п. 1 ст. 452 ГК угоду про зміну і розірвання договору вчиняється в тій же формі, що й договір, якщо із закону, інших правових актів, договору або звичаїв ділового обороту не випливає інше. У разі зміни договору відповідним чином змінюється і зміст зобов'язання, заснованого на цьому договорі. При цьому зобов'язання змінюється в тій частині, в якій був змінений лежить в його основі договір. Так, якщо сторони в договорі підряду погодилися з тим, що підрядник замість ремонту всього чотириповерхової будівлі відремонтує тільки два перші поверхи, то замовнику буде належати право вимагати від підрядника твори робіт на перших двох поверхах, а не на чотирьох. У частині умови договору (наприклад, терміни виробництва робіт, гарантії якості, форс? Мажорні обставини) зберігаються в колишньому вигляді, а стало бути, в колишньому вигляді зберігається відповідне цим умовам зміст зобов'язання підряду.

Якщо зміна договору сталося за взаємною згодою сторін, то засноване на ньому зобов'язання відповідним чином змінюється з моменту укладення сторонами угоди про зміну договору. Однак інше правило може випливати з утримання угоди або характеру зміни договору.

При зміні договору в судовому порядкеоснованное на ньому зобов'язання змінюється з моменту набрання законної сили рішення суду про зміну договору.

При розірванні договору зобов'язання сторін припиняються (п. 2 ст. 453 ЦК). У разі розірвання договору зобов'язання вважаються припиненими з моменту укладення угоди сторін про розірвання договору, а при розірванні в судовому порядку - з моменту набрання законної сили рішення суду про розірвання договору (п. 3 ст. 453 ЦК). За загальним правилом, закріпленому в п. 4 ст. 453 ЦК, сторони не вправі вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено законом або угодою сторін.

Якщо договір був змінений або розірваний внаслідок істотного порушення його умов однією із сторін, інша сторона має право вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (п. 5 ст. 453 ЦК). Метою цього правила, як випливає з його формулювання, є врегулювання відносин сторін у випадках, коли підставою зміни договору послужило порушення договору, однак їм не охоплюються випадки, коли такою підставою з'явилися інші причини, зокрема неможливість виконання договору.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон