Головна
загрузка...
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
Головна >
Менеджмент >
Основи менеджменту >
« Попередня Наступна »
Н. Е. Ревська. ПСИХОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ. Конспект лекцій. - СПб.: Альфа.-240 с., 2001 - перейти до змісту підручника

17.2. Специфіка мислення в діяльності керівника

загрузка...
Для розуміння своєрідності цього процесу в управлінській діяльності треба враховувати наступні характерні особливості сучасного стану проблеми мислення в діяльності керівника.

1. Унікальність ролі розумових процесів у забезпеченні ефективної управлінської діяльності.

Хороший керівник - це розумний керівник, а значить, немає ніякої особливої ??специфіки зв'язку мислення з успішністю керівництва. Зв'язок ця пряма і визначальна. Таке ж спрощене розуміння констатувалося для іншого процесу - пам'яті. Всі закономірності психології мислення можна і потрібно безпосередньо перенести на характеристику

113

мислення керівника. Сама ж проблема мислення - безмежна. 2.

Мислення керівника розглядається звичайно в якос стве одного з видів - як практичне мислення. Цей вид найбільш характерний для управлінської діяльності, кото раю спирається на весь потенціал і на всі особливості когни тивних процесів, але припускає в кожному з них наявність специфічних для неї видів. 3.

Більшість даних про мислення в психології, разом з тим, отримано при вивченні теоретичного виду мислення. Їх справедливість для практичного мислення і те, які особливості притаманні цьому виду, вивчаються в спеціальному напрямку, який позначають як «психологія практиче ського мислення». Стимулом до її розвитку стали общетеоре тичні роботи С. Л. Рубінштейна та класична робота Б. М. Теплова «Розум полководця».

Практичне мислення в цілому, а керівника особливо, пов'язане з діяльністю інакше, ніж теоретичне, так як весь процес мислення здійснюється для вирішення певних практичних завдань і реалізується паралельно з виконанням інших функцій керівника. Ось чому завдання для практичного мислення ставить сама практична діяльність, а не теорія. Особливість практичного мислення - вміння правильно ставити і формулювати завдання і проблеми.

Теоретичний розум шукає в проблемі її справжнє, єдине рішення, а в практичному мисленні справа йде інакше: керівник часто прагне не до максимально ефективному вирішенню, а до прийнятного, задовільного («satisfacing», за Г.

Саймону).

Виступаючи по відношенню до підлеглих у специфічній ролі «оцінювача» правильності їх рішень, керівник повинен мати готові критерії вирішення проблем, що підлягають оцінці. Специфічна для практичного мислення керівника і форма відповідальності за вирішення завдань і про-

114

блем - не тільки за результат, а й за сам процес цього рішення.

Позиція суб'єкта для теоретичного мислення є пізнавальною, а для практичного мислення - початково перетворюючої. Відмінний від теоретичного і сам характер роботи практичного мислення з інформацією про проблему. У першому випадку виділяються загальні, головні риси, в другому - деталі, зокрема, які нерідко підказують шлях вирішення всієї проблеми. Недогляд деталі на практиці може мати незворотні наслідки. У психології практичного мислення у зв'язку з цим введено поняття «принцип потенційної суттєвості» кожного елемента проблеми. Він припускає наявність «витонченої спостережливості» - специфічної особливості, що дозволяє помічати деталі, які можуть стати потенційно суттєвими.

Наступна специфічна особливість практичного мислення керівника пов'язана зі змістом та умовами управлінської діяльності. За змістом управління вимагає уявного оперування з інформацією про людей, «соціальних об'єктах», що характеризуються великим ступенем складності і прихованістю від безпосереднього сприйняття, а тому трудністю «розшифровки» і однозначністю інтерпретації.

Невизначеність розумових завдань керівника може виникати в силу деяких психологічних причин: дефіцит або надмірність інформації, висока ступінь її складності.

Будь управлінське завдання як предмет мислення керівника має властивість комплексності інформації, так як організація - це соціотехніческая система (люди і виробництво).

Найважливішим професійним вимогою до керівника є поєднання високого рівня системного мислення з достатнім розвитком його аналітичних сторін.

115

Керуючі ситуації характеризуються властивістю мінливості - динамічності. Варіативність ситуацій вимагає активної продуктивної розумової роботи, а швидкість їх зміни надає управлінської діяльності іншу специфічну особливість - режим «цейтноту» (хронічного дефіциту часу). Це вимагає від практичного мислення високій швидкості, оперативності включення в ситуацію, швидкої переключаемости від дій до осмислення. Управлінське рішення оцінюється двома головними критеріями: адекватністю (якістю) та своєчасністю. Швидкість мислення залежить від особливостей організації пам'яті і професійного досвіду. Динамічність мислення залежить також від швидкості актуалізації інформації з пам'яті і готовності системи знань до використання.

Рішення керівника повинні бути конкретними - тоді вони більш зрозумілі іншим. Уміння складати прості плани - наслідок інтелектуальної потужності.

Ця розумова особливість керівника, що є одночасно важливим професійним вимогою до нього, базується на психологічному механізмі «конкретизуючого синтезу». Це не просто перехід від загального до приватного, а виведення приватного, конкретного з безлічі вихідних посилок - загальних і конкретних, але підданих попереднього узагальнення (синтезу).

Здатність до вироблення простих і конкретних планів заснована на психологічно різних механізмах: здатність генерації більшої кількості максимально різноманітних і оригінальних планів, швидкість і легкість складання планів, наявність декількох планів одночасно і внесення в них змін під впливом змін обстановки, жорсткість, воля у проведенні свого плану. Ці властивості складають своєрідне якість керівника, що визначає його як «делателя планів» (faeseur de plan).

Найважливіша умова ефективності керівництва - пропорційне поєднання розуму і волі, що відображено в знаменитій

116

«формулі квадрата». Його заснування - воля, висота - розум, площа - успіх діяльності. Повний баланс зустрічається рідко.

Воля в діяльності керівника формує його специфічні властивості: ініціативність, рішучість, уміння брати відповідальність на себе, «обережна сміливість». Все це позначається особливим узагальнюючим властивістю - «прагнуть розумом».

Важлива риса практичного мислення керівника - стресостійкість. Зазвичай негативні емоції пригнічують розумові процеси, але існують великі індивідуальні відмінності. Виявлено властивість особистості, що полягає в тому, що несприятливі умови можуть стимулювати розумову діяльність.

Фактор високої напруженості управлінської діяльності - її поліпроблемний характер, найбільш специфічна риса. Відбувається інтерференція розумових завдань - їх негативний вплив один на одного. При цьому сам процес практичного мислення керівника набуває многофо-кусность - розгортання одночасно за кількома напрямками. Це дуже швидке і часте переключення з одних завдань на інші.

Існує ще одне специфічне якість практичного мислення керівника - властивість прогностичності мислення, здатність враховувати і актуальну інформацію, та інформацію передбачення. Це продукт випереджаючого відображення майбутнього стану керованої системи.

Головна трудність рішення прогностичних завдань в управлінні полягає в тому, що вони вимагають врахування поведінки інших людей, часто суперечливого. Тому прогностичність мислення керівника невіддільна від такого важливого розумового якості, як рефлексивність (здатність стати на позицію іншого і передбачати на основі цього його поведінка). Особливо важлива роль рефлексивних механізмів у конфліктних ситуаціях і в ситуаціях конкуренції.

117

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =