Головна
загрузка...
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
Головна >
Менеджмент >
Теорія управління >
« Попередня Наступна »
Олена Миколаївна Кабкова. Шпаргалка з теорії організації. Вид.: Аллель., 2009 - перейти до змісту підручника

16. ЗАКОН СИНЕРГІЇ

загрузка...
Основний закон організації - закон синергії - полягає в тому, що сума властивостей (потенціалів, енергії, якостей) організованого цілого перевищує «арифметичну» суму властивостей, наявних у кожного з увійшли до складу цілого елементів окремо.

Найважливіша особливість системи - наявність якостей, що не зводиться до суми якостей складових її елементів. Навіть якщо система відносно невелика, то і її раціональність виражається в тому, наскільки більше може виграти коаліція в цілому в порівнянні з тим, що може отримати кожен її учасник, діючи поодинці.

Ефект синергії залежить не стільки від числа і якісного складу утворюють елементів, скільки від способу їх з'єднання, механізмів здійснення внутрішньосистемних зв'язків. Чим різноманітніше ці зв'язки, тим більше і кількість способів взаємодії між елементами організації, тим вище організаційний потенціал системи як цілісного утворення.

Необхідною умовою існування організаційного цілого є наявність зв'язків між окремими складовими її частинами, які неоднорідні і суперечливі. Неоднорідність і суперечливість цілого - основа функціонування та розвитку цілісної системи.

У соціальних організаціях зв'язку між елементами виступають у таких формах:

- адміністративні зв'язки, належності та підпорядкованості, на основі яких формується ієрархія в організації;

- технологічні зв'язки, які диктуються виробничою необхідністю;

- господарські зв'язки, спонукувані економічними інтересами;

- соціально-психологічні, професійного, ділового та міжособистісного спілкування.

Властивістю, що пояснює, чому люди об'єднуються в організації, є приріст додаткової енергії, що перевищує суму індивідуальних зусиль їх учасників.

Але не завжди корисний результат загального зусилля, що припадає на одного з членів групи, що діють спільно, буває більше, ніж результат такого ж зусилля, що припадає на кожного з них, якби вони діяли поодинці.

Спільні дії групи людей як необхідна умова отримання організаційного ефекту не є вичерпним умовою. Щоб цей ефект був досягнутий, необхідно, щоб спільне зусилля було синхронізовано, щоб не тільки цілі, але й напрямки діяльності були узгоджені.

Вступ до організації найпростіших форм розчленування загальної роботи, розподіл учасників по відношенню один до одного в послідовну залежність ще більше підсилює сукупний ефект.

Новий рівень зростання ефекту синергії дає поділ праці за спеціальностями, по операціях і т. д.

Операції відокремлюються одна від іншої, розташовуються в просторі одна поруч з іншою, кожна з них доручається окремому працівнику, і всі вони одночасно виконуються кооперуються між собою працівниками. Спеціалізація дозволяє значно підвищити продуктивність праці колективу працівників за рахунок зростання індивідуальних можливостей, накопичення досвіду, вміння, а також застосування на різних операціях спеціалізованого інструменту.

Таким чином, таємниця синергетичного ефекту корениться в принципах об'єднання індивідуальних і групових зусиль: єдності мети, поділу праці, узгодженості і т. д.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =