загрузка...
Авторське право / Аграрне право / Адвокатура / Адміністративне право / Адміністративний процес / Бюджетна система / Гірське право / Цивільний процес / Цивільне право / Європейське право / Житлове право / Виборче право / Інформаційне право / Виконавче провадження / Історія політичних вчень / Конкурсне право / Конституційне право зарубіжних країн / Конституційне право Росії / Криміналістика / Міжнародне право / Спадкове право / Право власності / Право соціального забезпечення / Право юридичних осіб / Правознавство / Підприємницьке право / Сімейне право / Соціологія права / Судова психіатрія / Судова справа / Митне право / Теорія та історія держави і права / Трудове право / Кримінальне право / Кримінальний процес / Фінансове право / Екологічне право / Ювенальна юстиція / Юридична антропологія / Юридична техніка / Юридична етика
Головна >
Юридичні науки >
Міжнародне право >
« Попередня Наступна »
Ю. М. Колосов, Е. С. Кривчикова. Міжнародне право: підручник / відп. ред. А. Н. Вилегжаніна. - М.: Вища освіта, Юрайт-Іедат. - 1012 с., 2009 - перейти до змісту підручника

16.8. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій

загрузка...

Міждержавні організації є суб'єктами міжнародного права. Хоча їх правосуб'єктність вторинна, похідна і відрізняється від міжнародної правосуб'єктності держав, проте в силу саме міжнародної правосуб'ек тности такі організації несуть міжнародну відповідальність за порушення міжнародно-правових зобов'язань.

Слід зазначити, що відповідальність міжнародних організацій передбачена низкою міжнародних договорів. Наприклад, Статутом Міжнародного агентства з атомної енергії передбачена відповідальність МАГАТЕ за здійснення гарантій МАГАТЕ, тобто системи спостереження і контролю за використанням державами ядерних матеріалів, ядерних установок і технічної інформації виключно в мирних цілях. Відповідальність міжнародних організацій встановлюється також в конвенціях про відповідальність за ядерну шкоду в тих випадках, коли міжнародні організації виступають в якості операторів ядерних установок або операторів ядерних суден (Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 р., Міжнародна конвенція про відповідальність операторів яд'ер - них судів 1962 р.).

Відповідальність міжнародних організацій виникає з порушення ними міжнародних зобов'язань, що випливають з договорів та інших джерел міжнародного права. У юридичній літературі наводяться конкретні приклади правопорушень, що тягнуть відповідальність міжнародних організацій: порушення міжнародною організацією і її посадовими особами положень установчих актів; збиток, заподіяний її діями державам, іншим міжнародним організаціям, юридичним і фізичним особам, включаючи власних службовців; порушення внутрішніх законів країни, де розміщується міжнародна організація або здійснюється її діяльність, та ін

Отже, відповідальність міжнародної організації настає при правопорушення незалежно від того, чи порушені нею (її органами або посадовими особами) норми міжнародного права, норми внутрішнього права міжнародних організацій або норми внутрішньодержавного права.

Міжнародні організації можуть нести як матеріальну, так і нематеріальну (політичну) відповідальність.

У випадках матеріальної відповідальності міжнародних організацій слід виходити з того, що їхні кошти складаються з внесків держав-членів. У практиці намітилася тенденція поєднання матеріальної відповідальності міжнародної організації і держав. Тут можливі два варіанти: 1) встанов лення солідарної відповідальності організації та держав-членів; 2) встановлення відповідальності самої організації. У першому випадку претензії про відповідальність можуть бути пред'явлені як державам-членам, так і організації. У другому випадку претензії пред'являються тільки організації, яка сама вирішує питання про розподіл тягаря відповідальності між своїми членами.

У Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, 1972 р. була встановлена ??солідарна відповідальність за дотримання таких умов: а) будь-яка претензія про компенсацію за шкоду подається в першу чергу міжнародної організації, що здійснює запуск об'єкта, б) якщо організація протягом шести місяців не компенсувала суми заподіяного збитку, то держава-позивач може поставити питання про відповідальність держав - членів організації.

Питання про нематеріальні (політичних) формах відповідальності міжнародних організацій поки мало розроблений в доктрині.

Існує точка зору, що тут допустимі будь-які форми, що не суперечать специфіці міжнародних організацій, починаючи від позбавлення їх деяких прав і обов'язків і закінчуючи їх ліквідацією.

Міжнародна організація несе відповідальність за протиправні дії своїх виконавчих органів та персоналу. Так, у практиці проведення операцій з підтримання миру ООН укладала угоди з державами, на території яких проводилися такі операції, про відшкодування шкоди, заподіяної громадянам цих держав та їх майну діями військового персоналу і збройних сил ООН.

У проблемі відповідальності міжнародних організацій слід виділити питання, що відносяться до відшкодування шкоди особам, що перебувають на службі в міжнародній організації. Міжнародні організації несуть відповідальність за забезпечення умов праці та побуту, які обумовлені в контрактах і визначені у рішеннях, що стосуються становища персоналу. У міжнародних організаціях створюються адміністративні трибунали (наприклад, Адміністративний трибунал ООН; Адміністративний трибунал МОП, що володіє юрисдикцією щодо більшості спеціалізованих установ ООН), які є судовою інстанцією, яка встановлює ступінь відповідальності організацій у разі порушення ними контрактів, умов найму, положень і правил для персоналу і визначальною розміри компенсації за завдану шкоду. Їхні рішення мають обов'язкову силу для сторін спору, тобто для службовця міжнародної організації та самої організації. Організація не має права відмовитися привести рішення трибуналу у виконання. На це було звернено увагу Міжнародним Судом ООН в двох його консультативних висновках 1954 і 1956 рр.. щодо законної сили Адміністративного трибуналу ООН та Адміністративного трибуналу МОП.

Міжнародні організації можуть бути і суб'єктами міжнародних претензій. У Консультативну висновку Міжнародного Суду ООН 1949 р. за питання про відшкодування збитку, понесеного на службі в ООН, вказувалося, що міжнародна організація може виступати з претензією про відповідальність за заподіяну їй шкоду. ООН неодноразово пред'являла позови про відшкодування заподіяної їй шкоди (наприклад, позов до Ізраїлю в 1949 р. у зв'язку з убивством ізраїльськими терористами посередника ООН графа Бер-надотта і військового спостерігача ООН полковника Сіро).

Міжнародна організація може нести відповідальність і з міжнародного приватного права, а також по внутрішньому праву держав. У цьому випадку відповідальність міжнародної організації залежить від визнання її правоздатності на території держави на підставі установчого акта або угоди з державою про її штаб-квартирі або представництві.

Починаючи з 2000 р. Комісія міжнародного права розглядає з метою кодифікації питання про відповідальність міжнародних організацій.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон