загрузка...
Головна >
Гуманітарні науки >
Демографія >
« Попередня Наступна »
Вишневський А.Г.. Демографічна модернізація Росії М.: Нове видавництво,. - 608 с. - (Нова історія)., 2006 - перейти до змісту підручника

16.6.1 Смертність міського та сільського населення

загрузка...

Положення зі смертністю сільського населення в цілому гірше, ніж міського : очікувана тривалість життя нижча, розрив в тривалості життя чоловіків і жінок більше, зростання смертності значніше. Проте, загальні тенденції смертності збігаються (рис. 16.21).

В останній період розрив у тривалості життя міських і сільських чоловіків порівняно з 1980-ми роками кілька со-298 крат.

Малюнок 16.21. Очікувана тривалість життя міського і сільського населення, Росія, 1950-2000

75 Років

50 j | | | | | | | | |

1950 1955 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000

У сільських чоловіків з початку 1960-х років більш низька тривалість життя обумовлена ??в основному більш високою смертністю в робочих віках (табл. 16.11) . Виняток - середина 1990-х років, коли, як і в 1950-ті роки, перевищення тривалості життя міських чоловіків було більшою мірою пов'язане зі смертністю дітей. У жінок, навпаки, розрив в тривалості життя між містом і селом, в цілому набагато менший, ніж у чоловіків, пов'язаний, швидше, зі смертністю в дитячих віках. Лише в 1980-1993 роках внесок смертності робочих віку на відміну тривалості життя перевершує внесок дитячих.

Аж до 1996 року смертність і чоловіків і жінок послерабочего віків у сільській місцевості була нижчою, ніж у містах, у чоловіків - трохи, а у жінок - значно. З 1996 року у чоловіків знак нерівності перемінився на зворотний, а у жінок знак зберігся, але різниця зменшилася.

Таблиця 16.11. Відмінності в очікуваній тривалості життя міського і сільського населення по великим віковими групами,

(-) - на користь міського населення, (+) - на користь сільського, Росія, років

Чоловіки Жінки Рік Всього в т.ч за рахунок віків Всього в т.ч. за рахунок віків 0-14 15-64 65 + 0-14 15-64 65 + 1946 3,1 1,57 0,88 0,61 3,0 1,54 0,54 0,93 1951 -3,1 - 2,96 -0,31 0,18 -3,7 -3,43 -0,75 0,46 1956 -2,8 -2,61 -0,76 0,53 -2,6 -2,98 - 0,55 0,90 1960 -0,3 -0,49 -0,42 0,66 0,3 -0,75 -0,13 1,17 1965 -1,0 -0,17 -1,25 0 , 43 0,4 -0,36 -0,22 1,03 1970 -1,8 -0,37 -1,71 0,33 -0,2 -0,44 -0,36 0,58 1975 -3 , 0 -0,60 -2,55 0,17 -0,7 -0,65 -0,64 0,61 1980 -2,8 -0,47 -2,50 0,15 -0,7 -0 , 55 -0,90 0,78 1985 -2,9 -0,58 -2,42 0,09 -0,9 -0,54 -0,99 0,61 1990 -2,3 -0,43 - 1,96 0,08 -0,3 -0,34 -0,64 0,69 1995 -0,7 -0,39 -0,34 0,08 -0,1 -0,34 -0,26 0 , 50 2000 -1,2 -0,35 -0,82 -0,07 -0,7 -0,35 -0,67 0,33

У термінах причин смерті розрив в тривалості життя міських і сільських чоловіків визначається головним чином внешни-299

ми причинами (табл.

16.12), потім йдуть хвороби органів дихання та інфекційні захворювання. У жінок лідирують хвороби органів дихання, за ними слідують нещасні випадки й інфекційні захворювання. Лише смертність від новоутворень у містах істотно вище, ніж у сільській місцевості.

Таблиця 16.12. Відмінності в очікуваній тривалості життя міського і сільського населення за причинами смерті,

(-) - на користь міського населення, (+) - на користь сільського, Росія, років Рік Всього Інфекційні та паразитарні хвороби У т . ч.

я

и

н

а

в

о

з

а

р

б

о

о

в

о

X з

Хвороби системи з кровообігу е

кл

с

Хвороби органів з дихання в п т:

S

Хвороби органів ін травлення см е т і

Зовнішні причини и

н

и

ч

и

р

п

е

и

уг

р

d Чоловіки 1956 -2,8 -1,65 0,44 0,67 -1,18 -0,40 -0,23 -0,49 1960 -0,3 -0,84 0,55 0,84 -0 , 53 -0,18 -0,23 0,13 1965 -1,0 -0,49 0,45 0,49 -0,80 -0,13 -0,78 0,29 1970 -1,8 -0 , 28 0,44 0,18 -0,86 -0,07 -1,36 0,20 1975 -3,0 -0,24 0,36 -0,13 -0,92 -0,09 -2, 09 0,14 1980 -2,8 -0,16 0,41 -0,23 -0,93 -0,03 -2,00 0,13 1985 -2,9 -0,21 0,31 -0, 22 -0,92 -0,01 -2,09 0,21 1990 -2,3 -0,14 0,12 -0,04 -0,56 -0,02 -1,74 0,08 1995 -0 , 7 -0,05 0,07 0,20 -0,32 0,09 -0,71 0,06 2000 -1,2 -0,05 0,12 -0,27 -0,34 0,10 - 0,87 0,07 Жінки 1956 -2,6 -1,65 0,37 0,88 -1,09 -0,28 -0,24 -0,63 1960 0,3 -0,71 0,12 0 , 83 0,10 -0,02 -0,08 0,05 1965 0,4 -0,30 0,55 0,88 -0,62 -0,05 -0,17 0,15 1970 -0,2 -0,15 0,29 0,20 -0,27 -0,05 -0,37 0,14 1975 -0,7 -0,10 0,57 0,10 -0,75 -0,04 -0 , 48 0,02 1980 -0,7 -0,06 0,73 0,13 -0,92 0,01 -0,61 0,05 1985 -0,9 -0,16 0,56 -0,09 -0,74 0,04 -0,68 0,16 1990 -0,3 -0,10 0,70 -0,08 -0,58 0,04 -0,40 0,13 1995 -0,1 - 0,07 0,38 -0,07 -0,36 0,09 -0,14 0,08 2000 -0,7 -0,05 0,36 -0,51 -0,28 0,06 -0, 30 0,03

У городян більш низька смертність від шлунково-кишкових інфекцій, хвороб органів дихання, особливо гострих респіраторних інфекцій, грипу, пневмонії, різних дитячих інфекцій (дифтерія, коклюш, скарлатина, кір) та т.д. Але загальні відмінності в смертності від інфекційних захворювань мають явну тенденцію до скорочення.

Смертність від новоутворень, навпаки, більш висока у городян (втім, не можна забувати про практику не вказувати в якості діагнозу онкологічне захворювання, якщо його факт не підтверджено лікарем-онкологом, що, ймовірно, відбувається на селі частіше, ніж у містах).

Відомо, що в процесі епідеміологічного переходу смертність від злоякісних новоутворень шлунка та кишечника скорочується, а від злоякісних новоутворень трахеї, бронхів і легенів зростає, принаймні, на певних стадіях переходу. У всякому разі, саме так розвивалися події в 1950-1990-х роках в країнах Європейського Союзу, США та Японії (див. розділ 17.3.4.2). У Росії смертність від першої групи новоутворень і справді в містах помітно нижче, ніж на селі, а від другої - трохи вище, що, можливо, відображає велику просунутість міського населення м.-300 ня по шляху епідеміологічного переходу. Дещо складніше пов'язати зі схемою епідеміологічного переходу більш високу смертність сільського населення від хвороб системи кровообігу. Правда, це відноситься не до всіх хвороб названого класу. Як видно на малюнку 16.22, в селі помітно нижче, ніж у місті, смертність від гострого інфаркту міокарда, причому розрив між міським і сільським рівнями змінювався мало. Що стосується інших форм ішемії, то тут, навпаки, співвідношення складалося на користь міста, але розрив між містом і селом також був досить стійким (якщо не вважати короткочасного зближення показників смертності в першій половині 1990-х років). Смертність від судинних уражень мозку вище в містах, ніж в селі, при великому схожості загальної динаміки. В цілому смертність від ішемічної хвороби серця в містах нижче, а від судинних уражень мозку - вище, так що одне майже компенсується іншим. Різниця ж між містом і селом визначають в основному інші хвороби системи кровообігу, зокрема - в останні роки - гіпертонія. Сучасна медицина володіє простими медикаментозними методами лікування цієї хвороби, вони доступніше городянам, і тому смертність в містах нижче. Що стосується боротьби з більш складними випадками, то тут ситуації в місті та селі майже не розрізняються.

В цілому, відмінності у смертності міського та сільського населення від хвороб мають явну тенденцію до скорочення. Це особливо ясно видно у чоловіків, у яких така тенденція явно контрастує з ростом або збереженням на високому рівні сільсько-міських відмінностей у смертності від зовнішніх причин, набагато більш високою у міського населення. Саме через цього класу причин не скорочуються і загальні відмінності в смертності міських і сільських чоловіків. У жінок картина не настільки виразна. Тут дві головні групи хвороб - новоутворення та хвороби системи кровообігу - вносять близький за величиною, але протилежний за знаком внесок у відмінності між містом і селом і тим самим взаємно нейтралізують один одного. У результаті залишаються відмінності формуються під визначальним впливом смертності від зовнішніх причин, прямий внесок яких помітно коливається від періоду до періоду (табл. 16.12).

Малюнок 16.22. Стандартизовані коефіцієнти смертності міських (суцільна лінія) і сільських (пунктир) чоловіків від гострого інфаркту міокарда, інших форм ішемічної хвороби і судинних уражень мозку, Росія, 1965-2000

800 На 100000600 Гострий інфаркт міокарда Судинний © ураження мозку Інші форми ішемічної хвороби 400. т: 7200

Відмінності між містом і селом видно не тільки на рівні всього класу зовнішніх причин, а й на рівні входять до нього окремих причин. Смертність чоловіків від вбивств і транспортних нещасних випадків в містах і селах майже однаково висока. Самогубств більше на селі, що пояснює приблизно половину відмінностей у рівні насильницької смертності. Решта - це випадкові отруєння алкоголем і всі інші нещасні випадки, за рахунок яких і складається основний розрив між містом і селом.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон