Головна
Авторське право / Аграрне право / Адвокатура / Адміністративне право / Адміністративний процес / Бюджетна система / Гірське право / Цивільний процес / Цивільне право / Європейське право / Житлове право / Виборче право / Інформаційне право / Виконавче провадження / Історія політичних вчень / Конкурсне право / Конституційне право зарубіжних країн / Конституційне право Росії / Криміналістика / Міжнародне право / Спадкове право / Право власності / Право соціального забезпечення / Право юридичних осіб / Правознавство / Підприємницьке право / Сімейне право / Соціологія права / Судова психіатрія / Судова справа / Митне право / Теорія та історія держави і права / Трудове право / Кримінальне право / Кримінальний процес / Фінансове право / Екологічне право / Ювенальна юстиція / Юридична антропологія / Юридична техніка / Юридична етика
Головна >
Юридичні науки >
Міжнародне право >
« Попередня Наступна »
Ю. М. Колосов, Е. С. Кривчикова. Міжнародне право: підручник / відп. ред. А. Н. Вилегжаніна. - М.: Вища освіта, Юрайт-Іедат. - 1012 с., 2009 - перейти до змісту підручника

16.2. Джерела і суб'єкти міжнародно-правової відповідальності -

Інститут міжнародно-правової відповідальності регулюється в основному звичайними нормами. У той же час є ряд міжнародних договорів, прямо передбачають відповідальність за недотримання міжнародних зобов'язань. Деякі договірні норми загального характеру містяться в Статуті ООН, в інших договорах. Статті 39, 41 і 42 Статуту ООН встановлюють процедури реалізації відповідальності за вчинення міжнародних діянь проти міжнародного миру та безпеки. Можна назвати й такі документи, як Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948
, Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973 р., Конвенція з морського права 1982 р. Є й міжнародні договори, які містять положення з питань відшкодування завданих збитків або шкоди - Конвенція про відшкодування шкоди, заподіяної іноземним повітряним судном третім особам на поверхні, 1952 р. (в 1978 р. в Монреалі був прийнятий Протокол про зміну цієї Конвенції), Кон конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, 1972

Не раз невідворотність відповідальності підтверджувалася в резолюціях ООН. Зокрема, в резолюції ГА ООН «Визначення агресії» (1974 р.) встановлюється, що агресивна війна є злочином проти міжнародного миру і агресія тягне за собою міжнародну відповідальність.

Сучасне міжнародне право передбачає відповідальність фізичних осіб, які виступають від імені держави, за вчинення дій, що кваліфікуються як військових злочинів і злочинів проти людяності. Питання про таку відповідальності фізичних осіб знайшов рішення в Статуті Міжнародного кримінального суду 1998

Суб'єктами міжнародно-правової відповідальності є суб'єкти міжнародного права, тобто держави і міждержавні організації. Фізичні та юридичні особи не несуть міжнародно-правову відповідальність.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
  1. 16.3. Страхові санкції: Страхові санкції являють собою будь правовий наслідок,
    16.3. Страхові санкції: Страхові санкції являють собою будь правовий наслідок, передбачене законодавством для конкретного випадку. Відомо, що за діяльністю суб'єктів страхової справи здійснюється державний нагляд. Уповноваженим органом
  2. 16.3. Специфіка довгострокової пам'яті в діяльності керівника
    16.3. Специфіка довгострокової пам'яті в діяльності керівника: Специфіка довгострокової пам'яті пов'язана з практичними і стратегічними функціями управління, тому вона менше обумовлена режимними чинниками управлінської діяльності. Але вона більше визначається особливостями «матеріалу» - інформації для
  3. 16.3. Виробництво по справах про оскарження рішень, дій
    16.3. Виробництво по справах про оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, державних і муніципальних службовців: Правила виробництва по даній категорії справ регулюються гл. 25 ЦПК РФ. Закон РФ «Про оскарження до суду дій і рішень, які порушують права і свободи громадян" не визнаний таким, що втратив силу вступним законом до ЦПК РФ, однак практично всі його
  4. 16.3. Правила хорошого тону: Про історію хороших манер Прагнення вести себе пристойно, як
    16.3. Правила хорошого тону: Про історію хороших манер Прагнення вести себе пристойно, як доведено науковцями, йде в глиб тисячоліть історії людства. Воно зафіксовано в найдавніших письмових документах, і абсолютно очевидно, що існувало воно ще до появи
  5. 16.3. Кредиторська заборгованість підприємств перед бюджетами та її
    16.3. Кредиторська заборгованість підприємств перед бюджетами та її реструктуризація: Різновидом державного кредиту слід вважати заборгованість організацій по обов'язкових платежах у федеральний бюджет. Розглянемо її на прикладі 1998 Рішення про реструктуризацію заборгованості юридичної особи з обов'язкових платежів до
  6. 16.2. Завдання і цілі маркетингу. Принципи маркетингу
    16.2. Завдання і цілі маркетингу. Принципи маркетингу: Найважливішим завданням маркетингу є забезпечення максимально можливої стійкості в діяльності організації, планомірності розвитку та досягнення стратегічних цілей. У процесі маркетингової діяльності вирішуються інші, більш приватні завдання:
  7. 16.2. Специфіка оперативної пам'яті в діяльності керівника
    16.2. Специфіка оперативної пам'яті в діяльності керівника: Найбільш загальна особливість оперативної пам'яті керівника - висока міра її сформованості та рівня розвитку в цілому. Цей вид пам'яті займає домінуюче місце в структурі мнемічних процесів керівника. Швидкість актуалізації потрібної
  8. 16.2. Нормативне регулювання діяльності арбітражних органах
    16.2. Нормативне регулювання діяльності арбітражних органах: Міжнародні третейські суди не входять до системи державних органів. З цієї причини на них не поширюється дія національного цивільного процесуального законодавства окремих країн. Вони керуються власними правилами
© 2014-2022  rua.pp.ua