загрузка...
Авторське право / Аграрне право / Адвокатура / Адміністративне право / Адміністративний процес / Бюджетна система / Гірське право / Цивільний процес / Цивільне право / Європейське право / Житлове право / Виборче право / Інформаційне право / Виконавче провадження / Історія політичних вчень / Конкурсне право / Конституційне право зарубіжних країн / Конституційне право Росії / Криміналістика / Міжнародне право / Спадкове право / Право власності / Право соціального забезпечення / Право юридичних осіб / Правознавство / Підприємницьке право / Сімейне право / Соціологія права / Судова психіатрія / Судова справа / Митне право / Теорія та історія держави і права / Трудове право / Кримінальне право / Кримінальний процес / Фінансове право / Екологічне право / Ювенальна юстиція / Юридична антропологія / Юридична техніка / Юридична етика
Головна >
Юридичні науки >
Міжнародне право >
« Попередня Наступна »
Ю. М. Колосов, Е. С. Кривчикова. Міжнародне право: підручник / відп. ред. А. Н. Вилегжаніна. - М.: Вища освіта, Юрайт-Іедат. - 1012 с., 2009 - перейти до змісту підручника

15.8. Мирне вирішення спорів в рамках СНД

загрузка...

Держави - учасниці СНД в преамбулі Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав 1991 р. і в ст. 3 Статуту СНД проголосили свою прихильність загальновизнаним принципам міжнародного права, включаючи принцип вирішення міжнародних суперечок мирними засобами. У Декларації про дотримання суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, прийнятої в 1994 р. в Москві, вони підтвердили свою готовність сприяти врегулюванню суперечок за допомогою узгоджених в кожному конкретному випадку механізмів, що передбачаються для цих цілей відповідними документами, прийнятими в рамках СНД, ООН та ОБСЄ.

У загальному плані міжнародно-правові можливості вирішення спорів в рамках СНД передбачені в розділі IV Статуту СНД, названому «Запобігання конфліктів та вирішення спорів». У ст. 17 Статуту держави зобов'язуються сумлінно і в дусі співробітництва докладати зусиль до справедливого мирного вирішення своїх суперечок за допомогою переговорів. Цей наибо-1 леї ефективний спосіб завжди відкритий для сторін спору.

Стаття також обумовлює, в якості альтернативи, досягнення домовленості про звернення до іншої процедурою. Очевидно, що при цьому в такої домовленості можуть бути передбачені будь-які з засобів вирішення спорів, наявних в загальному міжнародному праві.

Статут СНД містить в якості регіонального кошти, до якого можуть вдатися держави, якщо їм не вдається вирішити спір, передачу його в Раду глав держав - членів СНД.

Економічний суд Співдружності Незалежних Держав був створений на основі Угоди про заходи щодо забезпечення покращення розрахунків між господарськими організаціями країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав 1992 Учасниками Угоди 1992 р. є Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія , Молдова, Росія, Таджикистан, Узбекистан. У цьому ж році були прийняті Угода про статус Економічного суду та Положення про Економічному суді.

Свою діяльність з вирішення міждержавних економічних суперечок Суд почав в 1994 р.

Положення про Економічному суді визначає в якості мети його створення забезпечення однакового застосування економічних угод держав - учасниць СНД .

Положення визначає дві категорії спорів, підвідомчих Суду: спори, що виникають при виконанні економічних зобов'язань, передбачених угодами держав - членів СНД, рішеннями органів Співдружності, а також спори про відповідність таким угодам нормативних та інших актів держав - членів СНД.

Суд може дозволяти і інші спори, віднесені до її відання угодами держав-членів. Крім того, Суд може тлумачити положення угод та інших актів Співдружності з економічних питань. До складу Суду входять по два судді від кожної держави - учасниці Угоди 1992 р., призначаються або обираються на десять років. Вищим органом є Пленум Суду, що складається з суддів і голів вищих господарських (арбітражних) судів держав-учасниць. Пленум розглядає скарги на рішення Суду і виносить остаточні рішення.

Спори підлягають розгляду за згодою зацікавлених держав і за заявою органів Співдружності. За результатами 'розгляду спору Суд приймає рішення, в якому встановлює факт порушення державою міжнародної угоди або рішень органів СНД (або факт відсутності такого порушення) і визначає заходи, які рекомендується прийняти відповідній державі з метою усунення порушення та його наслідків.

Рішення Суду носять рекомендаційний характер, що дозволяє правознавцям засумніватися, чи можна взагалі вважати його міжнародною судовою установою. Досить скромна затребуваність цього судового органу (за час свого функціонування Суд розглянув близько 50 справ, більшу частину яких складають запити про тлумачення) пояснюється, в основному, двома недоліками: а) обмежене коло суб'єктів, що мають право звертатися до Суду; б) необов'язковий характер виносяться рішень. У 1995 р. Рада глав держав - членів СНД визнав необхідність вдосконалення діяльності Суду, насамперед шляхом розширення його компетенції і додання обов'язкової сили його рішень.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон