загрузка...
Event- менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
Головна >
Менеджмент >
Основи менеджменту >
« Попередня Наступна »
Н. Е. Ревська. ПСИХОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ. Конспект лекцій. - СПб.: Альфа.-240 с., 2001 - перейти до змісту підручника

15.2. Специфіка перцептивних процесів в управлінській діяльності

загрузка...
Перцептивні процеси мають наступну специфіку. 1.

Сприйняття пов'язане з іншими когнітивними процесами (пам'яттю, мисленням), що виражається в його апперцептивно-сти, залежно від професійного управлінського досвіду. Управлінська діяльність комплексна, вимагає Синтетич ського участі в ній всіх пізнавальних процесів. Типовий підхід, де сприйняття визначається як інтелектуальне усвідомлення стимулів, одержуваних від відчуттів. 2.

Ці стимули дуже специфічні. Інформацією сприйняття є суб'єкти - особи у всьому їх різноманітті і суперечливості. У діяльності керівника воспри ємство - передусім суб'єктне, міжособистісне, тому спе ціфіка перцептивних процесів у ній полягає в тому, що вони тут виступають в особливій формі - як соціальна перцепція. Цей термін запропонував американський психолог Дж. Брунер в

4 Зак. 95 97

1947 р., позначивши ним сприйняття «соціальних об'єктів» (соціальних груп і спільнот).

Соціальна перцепція має багато різновидів. Індивідуальна перцепція залежить від того, до якої групи належить людина, - до тієї ж, що й сприймає, або до іншої (феномен «своє - чуже»). Групова і міжгрупових перцепція - сприйняття індивідом груп в цілому (своя або чужа) і сприйняття групами один одного. Види соціальної перцепції пронизують весь зміст управлінської діяльності, складають основу її комунікативної функції. Доповнюються вони таким важливим фактором, як специфічність перцепції залежно від того, в якій «площині» вони розгортаються - по «вертикалі» або по «горизонталі» (субординационной або координаційної).

Найбільш важливі для характеристики діяльності керівника наступні дані. 1.

Характеристика загальної структури процесу соціальної перцепції і його компонентів: сприймає суб'єкт (індивід, група); сприймається об'єкт (інший суб'єкт або група); сам процес перцепції; декодування інформації та створення образу «іншого»; активні дії з пошуку до полнительной інформації про об'єкт сприйняття; корекція первинного образу. У цьому процесі беруть участь складні психологічні механізми: ідентифікація, емпатія, реф Лексія, еталонування, стереотипізація. 2.

Розкриття зв'язку точності соціальної перцепції з еф ної діяльністю керівника. Необхідною ус ловіем управлінської діяльності є процеси між особистісного сприйняття. Існує нелінійна залежність між точністю, дифференцированностью соціальної пров цепции та ефективністю групової діяльності; між цими ж параметрами перцепції і успішністю управленче ської діяльності. Максимальна успішність на досить ви соком, але все ж проміжному значенні точності перцеп ції.

Ці закономірності характеризують відносини оптимуму.

98

Властивість маргінальності статусу керівника впливає на процеси його соціальної перцепції і на характер їх зв'язку з ефективністю його діяльності. Розрізняються дві групи керівників: орієнтовані на вимоги начальства або на підлеглих. Другий тип відрізняється більшою точністю перцепції і сильнішим її впливом на ефективність діяльності. Також важливим є питання про адекватність сприйняття самого керівника його підлеглими. Від того, наскільки він «прийнятий» своєю групою, залежить ефективність спільної діяльності.

Область соціальної перцепції, пов'язана з описом її основних ефектів і феноменів, найбільш багата фактичним матеріалом. Ці феномени і ефекти одночасно є і помилками, і закономірностями, причини яких лежать у фундаментальних особливостях психіки.

«Ефект ореола» (галоеффект) найбільш відомий серед всіх помилок міжособистісної перцепції. Суть його в тому, що загальна думка про людину переноситься і на оцінку його невідомих рис.

«Ефект первинності» - тенденція до переоцінки першої інформації про людину, в її фіксації і стійкості по відношенню до надходить пізніше інформації. В основі цього «ефекту знайомства» лежать неусвідомлювані механізми оцінювання, в більшості випадків перше враження не є помилкою.

«Ефект новизни» відноситься до вже знайомого людині, тільки остання інформація виявляється суб'єктивно більш значущою.

Останні два ефекту пов'язані з механізмом стереотипи-зації. Феномени, викликані їм, виділяють в окрему групу - «ефекти стереотипізації». Стереотип - стійкий образ якогось явища, яким користуються як схемою при взаємодії з ним. Цей механізм не можна оцінювати з позицій «погано - добре», стереотипізація двоїста: спрощуючи процес сприйняття, людина платить за це ве-

99

роятностью помилки. Різновид цього явища - помилки моделювання. Це - образ, що складається до початку міжособистісного спілкування, що виникає на основі стереотипів.

Приватний вид помилок моделювання - «технократичне сприйняття» підлеглих. Керівник моделює підлеглого на основі його посадовий і професійної приналежності, а не особистих якостей. Цей феномен - приватна прояв технократичного, маніпулятивного стилю керівництва. Правило гуманістичного управління - керувати треба людьми, а не посадами.

«Ефект поблажливості» - необгрунтовано позитивне сприйняття керівником підлеглих. Його основа - небажання конфліктів. Цей ефект спостерігається у керівників демократичного і попустітельского стилів.

Наступний феномен, що має групову обумовленість, більш складний - це «ефект негативної асиметрії початковій самооцінки» (ОАНС).

Це типовий джерело поведінки керівника, який ставить у приклад підлеглим інших осіб та інші групи, але недостатньо адекватно оцінює переваги своєї групи.

Є й «дзеркальний» варіант цього феномена: поляризація зі знаком «плюс» оцінок своєї групи і зі знаком «мінус» - чужий.

Така поляризація є окремим випадком і одночасно причиною більш загального явища - феномена «всередині-групового фаворитизму».

Феномен «презумпції взаємності» - тенденція людини сприймати ставлення до нього оточуючих людей подібними власному відношенню до них.

Феномен «припущення про подібність» у своєму граничному вираженні може виходити за рамки перцепції і перетворюватися на явище нав'язування думок.

Феномен ігнорування інформаційної цінності «несли-чівшіх» - характерна «помилка» сприйняття, що має

100

своєю причиною не тільки міжособистісні , але і більш загальні фактори.

У діяльності керівника велику роль грає ще одна категорія явищ міжособистісного сприйняття, пов'язана з інтелектуальними процесами. Ці явища характеризують те, як люди намагаються пояснити причини поведінки інших. Дана категорія явищ отримала назву каузальної атрибуції (Ф. Хайдер, Е. Джонс, Л. Росс та ін.)

Вихідний феномен каузальної атрибуції полягає в тому, що людям властиво пояснювати свою поведінку ситуаційними чинниками, а поведінку інших - особистісними факторами.

На стиль керівництва впливає специфічне особистісне якість, яке пов'язане з процесом атрибутування, - локус контролю особистості. Людина приписує причини подій і своїх вчинків або зовнішнім, або внутрішнім чинникам, по-різному локалізує ці причини - фактори, контролюючі ті чи інші явища. Залежно від цього розрізняють два типи особистостей: інтернали, які характеризуються внутрішнім локусом контролю, і екстернали, що характеризуються зовнішнім локусом контролю.

Головна особливість інформаційної основи діяльності керівника - величезний обсяг, що пов'язано з її принциповою різнорідністю, разнокачественностью змісту. Вона включає в себе інформацію про підлеглих, про технології, про факти, про думки, про стан організації, про прогнози подій та ін Принципова гетерогенність інформаційної основи обумовлена ??социотехническими (комплексним) типом організаційних систем управління - їх основною властивістю. Тому інформаційна основа діяльності керівника пред'являє специфічні вимоги до перцептивному процесу як засобу отримання інформації. З одного боку, - це вимога «витонченої спостережливості: керівник повинен бачити все і в деталях. З іншого боку, обмеженість обсягу сприйняття НЕ позво-

101

ляє це зробити. Вихід у тому, що інформаційна основа діяльності керівника піддається спеціальній організації, трансформаціям. Вони відбуваються на основі цілісності, структурованості, вибірковості, предметності сприйняття. Тому сприйнята інформація організовується відповідно з особливостями сприйняття. Провідна роль у цій організації належить апперцептивного сприйняття - міра точності і повноти сприйняття залежить від професійного досвіду і знань керівника. Організована інформаційна основа сприймається швидше і легше. У психології описані два основних засоби забезпечення структурування інформаційної основи професійної діяльності. 1.

«Оперативні одиниці сприйняття інформації» (ОЕВ). Одиницями вважаються об'єкти, суб'єктивно сприймаються як цілісні і осмислені. Це - блоки інформації, структурні елементи, на які розчленовується информаци онний потік. Оперативні одиниці упорядковуються, будів ится їх ієрархія, вони уточнюються і укрупнюються. Від їх вели чини залежить загальний обсяг інформаційної діяльності ру ника; вони повинні бути адекватні об'єктивному змісту зовнішньої інформації, динамічні. Система опе ративних одиниць дозволяє бачити «і ліс, і дерева». 2.

«Оперативний образ» - організована в цілісність система оперативних одиниць, де представлена ??узагальнена інформація про основні особливості організації. Це - особливе психологічне утворення, що формується на ос новних закономірностях перцепції. Розглянемо його основні характеристики.

Цілісність. Оперативний образ - це узагальнений образ організації, його компоненти структуровані і синтезовані. Ця властивість забезпечує панорамність перцепції керівника.

Схематізірованія. Оперативний образ - це інформація про структуру організації. Він включає в себе в нагляд-

102

ном вигляді структурні взаємозв'язки в спрощеному вигляді, без деталей.

Лаконічність оперативного образу досягається за рахунок кращої організації інформації в ньому.

Прагматичність. Формуючись під впливом основних завдань управління, оперативний образ спочатку підлаштовується під них, включаючи тільки відповідну їм інформацію.

Функціональна деформація. Найбільш важливі для досягнення цілей організації компоненти оперативного образу виходять на перший план.

Динамічність. При всій своїй стабільності оперативний образ повинен допускати можливість змін в залежності від зовнішніх умов. Тим самим купується властивість адаптивності.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =