загрузка...
Головна >
Економічні науки >
Економіка праці >
« Попередня Наступна »
Пашуто В.П.. Організація, нормування і оплата праці на підприємстві: навчально-практичний посібник / В . П. Пашуто. - М.: КНОРУС. - 320 с., 2005 - перейти до змісту підручника

14.6.4. Колективно-часткова система оплати праці

загрузка...
Ця система передбачає диференціацію заробітної плати залежно від кінцевих результатів праці колективів, обліку кваліфікаційних відмінностей працівників і ступеня їх індивідуальної участі в загальні результати роботи. Основними елементами цієї системи є:?

Кваліфікаційні рівні;?

Відпрацьований за місяць робочий час;?

Коефіцієнт особистих заслуг;?

Кількість платіжних одиниць (балів);?

Вартість однієї платіжної одиниці (бали).

В основі системи лежить середньомісячна заробітна плата (з урахуванням премій) за попередній рік усіх працівників з розбивкою по цехах і відділам, із зазначенням посад і розрядів. На її базі складається загальний ранжируваних ряд від самого меншого до найбільшого розміру середньої зарплати. За даними цього ряду утворюється інтегральний ряд з урахуванням прийнятої кількості кваліфікаційних груп. Число останніх встановлюється емпіричним шляхом, як правило, не більше десяти.

Ширина інтервалу визначається за формулою

X - X

pj = пгах min П

де І - ширина інтервалу, руб.;

Хтах і Xmin - відповідно максимальний і мінімальний розміри середньої *

заробітної плати в ранжированном ряду, руб.;

п - кількість кваліфікаційних груп.

Середня заробітна плата першої кваліфікаційної групи приймається за вихідну з коефіцієнтом 1,0.

Таблиця кваліфікаційних груп

Кваліфікаційні рівні по всім наступним кваліфікаційним групам визначаються шляхом ділення середньої заробітної плати кожної групи на середню першої кваліфікаційної групи. Після цього складається таблиця кваліфікаційних груп (табл. 14.5) і розраховується вартість однієї платіжної одиниці. Визначення кваліфікаційних рівнів є найбільш трудомісткою і відповідальною роботою. Від розміру кваліфікаційного коефіцієнта залежить частка окремого працівника у фонді заробітної плати. При цьому необхідно розмір заробітної плати першої кваліфікаційної групи встановлювати на рівні прожиткового мінімуму.

Міжкваліфікаційних наростання коефіцієнтів встановлюється самостійно.

Таблиця 14.5 Кваліфікаційна

група Інтервал середньої заробітної плати, тис. руб. Кваліфікаційна

характеристика

груп Кваліфікаційний

рівень

(приблизний) 10 189,4-231 , 4 Генеральний директор, головний інженер 5,12 9 157,9-193,1 Заступник генерального директора, начальник випускового цеху 4,27 8 131,7-160,9 Начальники цехів, начальник ППО, головний бухгалтер 3,56 7109, 9-134,3 Головний механік, заступник головного інженера, начальник ООТиЗ 2,97 6

з 91,7-112,1 Начальники відділів, керівники структурних підрозділів, провідні фахівці 2,48 5 76, 6-93,6 Робочі вищої кваліфікації, фахівці другої категорії 2,07 4 64,0-78,2 Висококваліфіковані робітники, фахівці без категорії 1,73 3 ^ 3-65,1 Кваліфіковані робітники 1,44 2 44,4-54 , 2 Малокваліфіковані робочі 1,20 1 41,1 Робітники без кваліфікації 1,00 Коефіцієнт «особистих заслуг» встановлюється виходячи зі стажу роботи на даній посаді і досягнутих результатів працівника. Якщо немає особливої ??необхідності виділяти особисті заслуги, то даний показник можна не використовувати.

Кількість платіжних одиниць (балів), прийнятих для визначення частки доходу кожного працівника (ПЕ), розраховується як добуток кваліфікаційного рівня, відпрацьованого за місяць робочого часу (в годинах) і коефіцієнта «особистих заслуг»:

ПЕ, = КуТрКлз,

де Ку - кваліфікаційний рівень працівника;

Гр - відпрацьований за місяць робочий час;

КЛЗ - коефіцієнт «особистих заслуг».

Місячна заробітна плата працівника визначається множенням вартості однієї платіжної одиниці на його кількість платіжних одиниць. До цього заробітку додаються покладені йому доплати.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон