загрузка...
Головна >
Економічні науки >
Економічна теорія >
« Попередня Наступна »
Райзберг Б. А.. Курс економіки: Підручник / За ред. Б. А. Райзберг. - ИНФРА-М. - 720 с. ISBN 5-86225-387-4, 1997 - перейти до змісту підручника

14.5. Ринковий механізм ціноутворення

загрузка...
Як випливає з назви, ринковим називають механізм ціноутворення, що діє на ринку. Однак, як нам вже відомо, існує безліч видів ринків, тому, строго кажучи, під ринковим механізмом ціноутворення розуміється безліч механізмів. У той же час серед них є ведучі, найбільш типові механізми, на яких і буде зосереджено нашу увагу. Ринковий механізм ціноутворення має також тією особливістю, що дія його «пружин і гвинтиків» приховано від очей, особливо від неозброєного погляду. Недарма Адам Сміт називав його «невидимою рукою». Навіть у ситуації аукціону або елементарного взаємного торгу між покупцем і продавцем ми бачимо і чуємо тільки реакцію продавців і покупців на пропозиції кожного боку, що бере участь в торзі. Про приховані спонукальні мотиви і рушійні сили їх дій можна тільки здогадуватися, але ж саме вони і являють механізм ціноутворення.

Істина народжується в суперечці, у зіставленні різних точок зору і в прагненні сторін, що представляють різні інтереси, прийти до згоди. Продавець, що представляє інтереси виробника товарів і свої власні, прагне підвищити ціну, керуючись витратним підходом і бажанням отримати вагомий прибуток. Покупець, споживач, виходячи з «полезностного» підходу і бажання знизити свої витрати на одиницю корисного ефекту, прагне до «своєї» ціною, яку можна назвати бажаної ціною покупки. Споживачеві в його прагненнях допомагає конкуренція між виробниками (у припущенні, що вона існує, а існувати в нормальній економіці вона повинна свідомо). Виробникові, продавцю допомагають конкуренція між споживачами і безперервне піднесення їхніх потреб.

У цій складній багатофакторної картині акт купівлі-продажу за взаємоприйнятних цінами може мати місце тільки в умовах, коли ціна встановлюється на основі вирівнювання попиту та пропозиції, на базі угоди між двома сторонами, інтереси яких зіштовхнулися на вільному ринку. Така ціна отримала, як уже згадувалося, назву ринкової, а в разі, коли вона зафіксована в договорі, - договірною.

Скільки б не ламали списи і ні винаходили нових методик і формул ціновики-теоретики, якими б аргументами ні підкріплювали їх політекономи, яка б не була соціальна реакція любителів «твердих» цін, немає ніякої іншої ціни, крім ринкової, яка найбільш об'єктивно виражає справжню вартість товару. Вільний ринок - це найбільший і геніальний оцінювач вартості в її грошовому вираженні. І повною мірою замінити його ніщо не здатне. Немає ринку - немає і об'єктивної ціни.

Змалюємо кілька детальней механізм ринкового ціноутворення, виходячи з припущення, що розглядається ринок, в умовах якого діє закон попиту і закон пропозиції. Такі умови мають місце на вільному конкурентному ринку, ознаки якого вже розглядалися вище.

Зобразимо шляхом поєднання на одному графіку криві попиту Б та пропозиції ^ на певний товар; при цьому будемо мати на увазі ринковий попит і ринкову пропозицію, тобто попит і пропозиція всіх учасників ринку на даний товар (рис . 14.5.1).

(Величина попиту та пропозиції (О)

Ціна попиту та пропозиції (Р)

Про Р Р Р

і г, г0 г2

Рис. 14.5.1. Схема формування рівноважної ринкової ціни

Покажемо, що на ринку автоматично встановиться рівноважна ціна Р0, при якій величина попиту дорівнює величині пропозиції (280, тобто Ою = Ою = О).

Це значення ціни відповідає точці _? 0 перетину кривих попиту та пропозиції, званої точкою рівноваги.

Дійсно, якщо покупці забажають купити товар за ціною Р1, яка нижче рівноважної, то величина попиту Оц виявиться більшою, ніж величина пропозиції (281, виникає дефіцит товару, вимірюваний різницею Оц - (281, і ціна внаслідок цього буде зростати до тих пір, поки пропозиція не зрівняється з попитом.

Якщо ж продавці побажають продавати товар за ціною Р2, яка вище рівноважної, то величина пропозиції (282 виявиться вище величини попиту (^ 2, утворюється надлишок товару , рівний (Од х Ц ^), і внаслідок цього ціна стане зменшуватися до тих пір, поки попит і пропозиція не уравновесятся.

Таким чином, на конкурентному ринку в умовах, коли попит на товар і пропозиція товару залежать тільки від ціни, встановлюється рівноважна ринкова ціна, що відповідає вирівнюванню попиту та пропозиції, тобто точці перетину кривих попиту та пропозиції.

Однак крім ціни на ринку діє ряд інших нецінових факторів, що впливають на попит і пропозицію в цілому, тобто призводять до зміщення кривих попиту та пропозиції. Як уже відомо з попереднього викладу, на попит впливають мода, смаки покупців, кількість покупців і їхні доходи, зміна цін на зв'язані товари, прогнози та очікування покупців. На пропозицію в свою чергу впливають зміна витрат виробництва, цін на ресурси, податків, число продавців на ринку, рівні цін на зв'язані товари, інфляційні очікування та інші прогнози продавців. Під впливом цих факто-

106

рів відбуваються зміни в пропозиції товару і в попиті на товар на даному ринку, що призводить до зміни всієї кривої попиту і пропозиції, зухвалому в свою чергу зміна рівноважних цін.

Проілюструємо це за допомогою графіків, що показують, як впливає на ціну зміщення кривих попиту та пропозиції.

Спочатку розглянемо випадок, коли крива пропозиції фіксована, тобто пропозиція залишається незмінним (не залежних від нецінових факторів), тоді як крива попиту переміщується, змінюється під впливом нецінових факторів (рис. 14.5.2).

Величина попиту та пропозиції (О)

10 Р, Р2 Р3

Рис. 14.5.2. Зміна рівноважної ціни під впливом зміни в попиті на товар

Як видно на графіках (рис. 14.5.2), у міру збільшення попиту на товар, відповідного переміщенню кривої попиту з положення Бі, в положення 1> 2, і далі в положення Б3, точка рівноваги зміщується з положення Еі в положення Е2 і потім в положення Е3 і рівноважна ціна Р відповідно зростає від значення Рі до значень Р2 і Р3. Зі зниженням попиту має місце зворотна картина.

Зміна рівноважної ринкової ціни у випадку, коли попит фіксований, не залежить від нецінових факторів, а пропозиція змінюється під впливом цих факторів, це зображено графічно на рис. 14.5.3.

Tвeлічінa попиту

Ціна попиту

та пропозиції (Р)

->

10 Р, Р2 Р3

Рис. 14.5.3. Зміна рівноважної ціни під впливом зміни в пропозиції товарів

У міру зменшення пропозиції товару, що відбивається в графічній формі переміщенням кривої пропозиції зі стану? 1 в стан S2 і далі в? 3 точка рівноваги переміщується з положення Е1 в положення Е2, і положення Е3. Відповідно відбувається підвищення ціни з рівня Р1 до рівня Р2 і Р3. Таким чином, із зростанням пропозиції товару при фіксованому попиті (заданої кривої попиту) вільна ринкова ціна на товар зменшується.

При зменшенні пропозиції спостерігається зворотна картина.

Ситуація дещо ускладнюється в умовах, коли одночасно змінюються попит і пропозицію, спостерігається зсув і кривої попиту, і кривою пропозиції. Очевидно, і в цьому легко переконатися, поглянувши на графік, що при збільшенні попиту і зниженні пропозиції спостерігається інтенсивне зростання ринкових цін товару, тоді як при зниженні попиту і збільшенні пропозиції товару ринкові ціни завідомо падають. При одночасному збільшенні або зниженні і попиту та пропозиції результат не можна передбачити однозначно, він залежить від того, який з двох різноспрямовано діючих факторів переборе, надасть більш сильний вплив на рівноважну ціну.

Як зрозуміло з викладеного, на конкурентному ринку ціни не призначаються, а як би виникають самі під впливом попиту та пропозиції. Тому їх і називають вільними ринковими цінами. Проте в даному випадку слово «вільні» не слід розуміти буквально. Адже криві попиту та пропозиції несуть на собі відбиток міркувань і бажань продавців і покупців. Навряд чи, як уже згадувалося, знайдеться продавець, який бажає продавати товар за ціною нижче витрат виробництва та обігу. А це означає, що на криву пропозиції тим самим накладено певне обмеження, яке так чи інакше позначиться на величині рівноважної ринкової ціни. Так що ринкова ціна вільна від зовнішнього диктату, але не вільна від законів ринку, від психологічних установок його учасників.

Ми розглянули механізм утворення ціни в умовах вільної конкуренції, але на практиці такий стан зустрічається не часто, більш відповідним аналогом є модель монополістичної конкуренції.

В умовах олігополії і монополії олігополісти самі можуть впливати на ціну але ціна визначається діями, розпочатими усіма продавцями, як і за досконалої конкуренції. Оскільки монополіст

107

сам визначає ціну, він не може усвідомлено вести себе як досконалий конкурент і приймати ціну як незмінну. Замість цього він приймає як незмінною всю убуваючу ринкову криву попиту. Покажемо освіту ринкової ціни на графіку (рис. 14.5.4), де по вертикалі відкладаються ціни попиту Р, а по горизонталі - обсяг попиту і продажів О. Одночасно по вертикальній осі відкладемо середні витрати АС виробництва і обігу одиниці товару.

Рис. 14.5.4. Криві попиту та середніх витрат

Вважаємо, що попит на монопольному ринку підпорядкований тому ж закону, що й на конкурентному ринку, а величина попиту змінюється згідно кривої попиту, позначеної на графіку символом D. Інакше йде справа з пропозицією.

В умовах, коли немає конкуренції, виробник, обираючи обсяг виробництва і продажів, який і буде в цьому випадку вважати обсягом пропозиції, орієнтується на витрати виробництва та обігу в їх співвідношенні з цінами, прагнучи насамперед максимізувати прибуток, що дорівнює різниці між виручкою від продажу і загальними витратами.

Як відомо з попереднього викладу (див. розділ 7), середні витрати АС, які виробник зіставляє із середньою ціною, яка залежить від попиту, мають тенденцію спочатку зменшуватися при збільшенні обсягу виробництва Q, а потім при значному збільшенні обсягу вони починають зростати, як видно з рис. 7.5.2 глави 7. Сумісний на графіку криву попиту D з кривою витрат АС, що представляє криву мінімальних цін пропозиції, продаючи за якими товари, виробник не несе збитків, але і не отримує прибутку. Очевидно, що монополіст, що володіє можливістю визначати обсяг продажів Q за своїм вибором, шукатиме його в проміжку між точками беззбитковості Ei і E2, тобто між значеннями Qi і Q2, прагнучи максимізувати сумарний прибуток від продажів.

Сумарний прибуток виробника від виробництва та продажу Q одиниць товару буде дорівнює прибутку на одиницю продукції, помноженої на кількість продукції. Так як загальний прибуток дорівнює добутку одночасно змінюються величин, монополіст буде шукати таку комбінацію обсягу виробництва Q, ціни Р і витрат AC, при якій прибуток виявиться максимальною. Графічно це відповідає величині пропозиції та рівної їй величиною попиту Qo, для якої добуток обсягу продажів Qo на різницю між відповідною йому ціною Ро і витратами АС виявиться найбільшим. При такому обсязі виробництва виробник отримає найбільший прибуток, чисельно рівну, як легко переконатися, площі заштрихованого прямокутника.

Для посилення наочності наведемо числовий приклад (табл. 14.5.1). Припустимо, що виробник здатний виробляти від 100 до 300 одиниць товару. Відповідно до кривої попиту кожному обсягом вироблених і продаваних товарів відповідає ціна, значення якої зафіксовано в наведеній нижче таблиці. Знаючи обсяг продажів і ціну товару, шляхом їх множення знаходимо виручку (валовий дохід). Віднімаючи з валового доходу сукупні витрати виробництва та обігу, рівні твору обсягу на одиничні витрати, значення яких також наведено в таблиці, визначимо сумарний прибуток виробника.

Керуючись принципом максимізації прибутку, виробник буде випускати і продавати 150 одиниць товару за ціною 800 рублів за одиницю, що принесе йому 45 000 рублів прибутку.

Таблиця 14.5.1

Динаміка прибутку залежно від обсягу випуску і ціни товару Показник Обсяг виробництва товару, одиниць Обсяг випуску (одиниць) 100 150 200 250 300 Ціна одиниці товару (грн.) 1000 800 600 400 200 Виручка (грн.) 100000 120000 120000 100000 60000 Одиничні витрати 600 500 400 300 200 Сукупні витрати 60000 75000 80000 75000 60000 Загальний прибуток 40000 45000 40000 25000 0 Жорстко встановлюючи обсяг випуску і продажів товару, монополіст по суті багато в чому диктує ціну товару, бо він зумовлює своїм випуском обсяг попиту, який може бути задоволений, а тим самим і ціну попиту. Вона ж є і ціна пропозиції, що максимізує прибуток. Зрозуміло, що в цих умовах поведінка виробника не узгоджується з прагненням нарощувати обсяги виробництва і продажів, так як і при обмежених обсягах він здатний отримати бажаний прибуток за рахунок високих цін. Ця обставина повною мірою проявляє себе в російській економіці перехідного періоду і є однією з вагомих при

 108 

 чин спаду виробництва. Гірше того, закоренілий монополізм не створює стимулів до зменшення витрат виробництва обігу, так як, якщо товар має попит на ринку, витрати перекриваються високими цінами, лягають на плечі споживача. 

 Побудована спрощена модель монопольного ціноутворення виходить з середніх витрат, аналогічна модель може бути побудована стосовно і до граничних витрат. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон