Головна
загрузка...
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
Головна >
Менеджмент >
Контролінг >
« Попередня Наступна »
Horvath & Partners. Концепція контролінгу: Управлінський облік. Система звітності. Бюджетування; Пер. з нім. - 2-е вид. - М.: Альпіна Бізнес Букс. - 269 с. - (Серія «Моделі менеджменту провідних корпорацій»), 2006 - перейти до змісту підручника

1.4.3. Контролінг в банках

загрузка...

Серед тенденцій, що обумовлюють зростаюче значення контролінгу в банківській сфері, слід назвати загострення конкуренції, необхідність зниження витрат, зниження ставки по кредитах, високі ризики, переорієнтацію цілей від зростання бізнесу до збільшення прибутку.

При побудові системи контролінгу особливе значення має організація системи обліку. З одного боку, це обумовлено необхідністю збору та передачі внутрішньофірмової інформації. З іншого - грають роль особливості банківської сфери, в якій розрізняють так звані «вартісну» і «виробничу» області. На рис. 1.9. представлено зіставлення двох частин банківської сфери (див.: Schwager, 1998, S. 5).

Ці частини характеризуються значними відмінностями, розрізняються і використовувані методи калькулювання (рис. 1.10). У «виробничої» «Вартісна» частину «Виробнича» частину - Сфера фінансів та ліквідності -

Створення і використання можливостей розміщення капіталу -

Виручка за відсотками і витрати на відсотки - Організаційно-технічна сфера -

Документація «фізичних» банківських послуг -

Комісійні витрати, витрати на одиницю продукції, витрати на персонал та інфраструктуру, амортизація Рис.

1.9. Дуалізм банківської сфери

Рис. 1.10. Види калькулювання і методи, використовувані в «виробничої» і «вартісної» частинах банківської сфери (Schwager, 1998, S. 5).

Частини домінує традиційний розрахунок повних витрат. Розподіл непрямих витрат здійснюється на основі ставок надбавок і коефіцієнтів еквівалентності. Однак саме в силу значної частки косвен них витрат в банківській сфері доцільним видається вико вання інших методів розподілу непрямих витрат, зокрема расче та витрат по процесах.

Під внутрішньофірмової звітності банків, як в системах калькулювання, інформація про витрати на виконання процесів, про групи клієнтів, про дотримання бюджетів та результати роботи дивізіонів зустрічається сьогодні досить рідко. Однак популярні калькулювання витрат на обслужива ня клієнта, інформація про запаси, про розрахунок витрат за центрами відпові ності, про витрати на одиницю калькуляционного об'єкта або про баланс філій.

Як правило, керівництво банків і філій отримує інформацію автоматично і в письмовій формі, а не за бажанням або за запитом.

Використання сучасних інструментів контролінгу спочатку підлозі чило поширення в «вартісної» частини, проте «виробнича» частину не підтримала ідею використання цих інструментів. Це пояснюється тим, що пріоритетом номер один є збереження довіри між банком і клієнтом. Оскільки надання банківських послуг пов'язане з комерційною таємницею клієнта, то цінова конкуренція між банками стає особливо актуальною. Це твердження дійсно лише щодо банківських продуктів, в значній мірі схильних цінової конкуренції. Для розрахунку витрат продуктів, що менше постраждали від цінової конкуренції, доцільно використання методу розрахунку витрат по процесах, що дозволяє, наприклад, визначити нижню межу ціни.

Зміни в системі внутрішньофірмової банківської звітності стосуються в першу чергу збору, обробки і передачі інформації, орієнтованої на потреби користувача, а також використання автоматизованих систем управління (Schwager, 1998, S. 4).

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =