загрузка...
Авторське право / Аграрне право / Адвокатура / Адміністративне право / Адміністративний процес / Бюджетна система / Гірське право / Цивільний процес / Цивільне право / Європейське право / Житлове право / Виборче право / Інформаційне право / Виконавче провадження / Історія політичних вчень / Конкурсне право / Конституційне право зарубіжних країн / Конституційне право Росії / Криміналістика / Міжнародне право / Спадкове право / Право власності / Право соціального забезпечення / Право юридичних осіб / Правознавство / Підприємницьке право / Сімейне право / Соціологія права / Судова психіатрія / Судова справа / Митне право / Теорія та історія держави і права / Трудове право / Кримінальне право / Кримінальний процес / Фінансове право / Екологічне право / Ювенальна юстиція / Юридична антропологія / Юридична техніка / Юридична етика
Головна >
Юридичні науки >
Міжнародне право >
« Попередня Наступна »
Л. П. Ануфрієва, К.А Бекяшев, Г. К. Дмитрієва та ін. Міжнародне приватне право: Підручник / Відп. ред. Г. К. Дмитрієва. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект. - 688 с., 2004 - перейти до змісту підручника

14.2.4. Авансовий платіж і платежі з відкритого рахунку

загрузка...

При розрахунках у формі авансу імпортер здійснює повний або частковий платіж до відвантаження товару в рахунок виконання зобов'язань за контрактом. Очевидно, що дана форма розрахунків найбільшою мірою вигідна експортеру. Для нього мінімізуються ризики неплатежу за отфуженний товар і створюється певне забезпечення зобов'язань імпортера: у разі відмови прийняти товар експортер має право звернути отриманий ним аванс на відшкодування збитків. Для імпортера ж дана форма розрахунків пов'язана з істотними ризиками, в першу чергу з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань експортером. У зв'язку з цим авансова форма розрахунків повинна супроводжуватися банківськими гарантіями повернення авансового платежу або належного виконання контракту.

Згода імпортера на умови авансового платежу може бути пов'язано з його зацікавленістю в постачанні товару або із тиском експортера. У міжнародній практиці набули поширення часткові авансові платежі. Аванс сплачується протягом визначеного в контракті терміну. Сторони також повинні обумовити, через який час після виплати авансу буде здійснено поставку товару. Погоджуючись на виплату авансу,

імпортер вправі виторговувати певне зниження ціни товару. Погашається аванс зазвичай при поставці товару шляхом заліку.

Сущностьрасчетовпо відкритому рахунку полягає в періодичних платежах імпортера експортерові після отримання товару. Сума поточної заборгованості враховується у книжках торгових партнерів. Порядок розрахунків з погашення заборгованості по відкритому рахунку визначається угодою сторін.

Зазвичай передбачаються періодичні платежі у встановлені терміни (після завершення поставок або перепродажу товару імпортером у середині або наприкінці місяця). Після вивірки розрахунків остаточне погашення заборгованості по відкритому рахунку проводиться через банки, як правило, з використанням банківського переказу або чека.

Особливістю розрахунків по відкритому рахунку є те, що товаророзпорядчі документи надходять безпосередньо до імпортера і експортер повинен контролювати своєчасність платежів. Іншою характерною особливістю даної форми розрахунків є те, що рух товарів випереджає рух грошей. Тому її відносять до найбільш ризикованих для експортера формам міжнародних розрахунків. Після передачі товаророзпорядчих документів і відповідно всіх прав на товар імпортеру настає період очікування платежу. Ризик несплати імпортером при використанні відкритого рахунку аналогічний ризику непостачання або недопоставки товару експортером при авансових платежах. Відкритий рахунок використовується при розрахунках між фірмами, пов'язаними стійкими і надійними торговельними відносинами, або у випадках, коли імпортер має солідну діловою репутацією. До переваг даної форми розрахунків слід віднести простоту виконання і економію на банківських витратах. Разом з тим, як і у випадку з документарними інкасо або авансовим платежем, тут додаткові витрати можуть бути пов'язані з оформленням банківської гарантії.

Поширеною формою міжнародних розрахунків є банківський переказ (використовується також термін «міжнародні кредитові перекази»).

Розрахунки здійснюються згідно з умовами договору банку з клієнтом, за яким банк перевододателя виробляє від імені та за рахунок перевододателя переказ грошових коштів в іноземний банк на користь особи, зазначеного в дорученні (бенефіціара). При даній формі розрахунків бенефіціар не набуває права вимагати від банку перевододателя здійснення платежу. Згідно з типовим законом ЮНСІТРАЛ про міжнародні кредитових перекладах учасниками розрахункових відносин є: перевододатель-особа, яка видає першу платіжну вимогу (як правило, покупець товару, замовник роботи за контрактом); банк перевододателя; бенефіціар-особа, зазначена в платіжному дорученні в якості одержувача коштів ( як правило, продавець товару, підрядник або виконавець робіт); банк бенефіціара; от-

правитель-яка особа, яка видає платіжне доручення; банк одержувача. Виконання платіжного доручення здійснюється шляхом списання банком перевододателя грошових коштів з рахунку перевододателя і переведення зазначених коштів банку бенефіціара (через міжнародні кореспондентські рахунки банків), який зараховує переказані кошти на рахунок бенефіціара.

Оформлення міжнародного банківського переказу починається із заповнення стандартної банківської форми (заяви на переведення) та її підписання уповноваженими особами перевододателя. З моменту акцепту доручення (проставлення відмітки, підписи операційного працівника банку) доручення вважається прийнятим банком перевододателя. Умовою прийняття доручення до виконання є наявність достатніх для виконання коштів на рахунку перевододателя. Разом з тим сторони можуть домовитися про різні варіанти кредитування рахунку (овердрафт, контокорентний рахунок). Перший етап оформлення переказу вважається завершеним після видачі банком перевододателя банку бенефіціара платіжного доручення, відповідного дорученням перевододателя.

Доручення про переведення вважається прийнятим банком бенефіціара після акцепту останнім даного доручення відповідно до умов міжбанківських кореспондентських відносин. Зокрема, такою умовою може бути напрямок банком бенефіціара повідомлення про акцепт отриманого доручення. За наявності підстав для відмови в акцепті банк бенефіціара також направляє банку перевододателя відповідне повідомлення. Повідомлення про відмову в акцепті має бути відправлено не пізніше наступного робочого дня після закінчення терміну виконання платіжного доручення.

Міжнародний переклад вважається завершеним згідно ст. 19 Типового закону після акцепту доручення банком бенефіціара на користь бенефіціара. Якщо грошові кошти не дійдуть до бенефіціара після такого акцепту, то збитки лягають на бенефіціара. Відповідно і період до такого акцепту банківські ризики лежать на перевододатель (плательщике). Слід також зауважити, що до моменту фактичного виконання банком перевододателя доручення про переведення платіжне доручення може бути змінене або відкликане приказодателем (за умови своєчасного повідомлення банку про таку зміну або відкликання).

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =