загрузка...
Авторське право / Аграрне право / Адвокатура / Адміністративне право / Адміністративний процес / Бюджетна система / Гірське право / Цивільний процес / Цивільне право / Європейське право / Житлове право / Виборче право / Інформаційне право / Виконавче провадження / Історія політичних вчень / Конкурсне право / Конституційне право зарубіжних країн / Конституційне право Росії / Криміналістика / Міжнародне право / Спадкове право / Право власності / Право соціального забезпечення / Право юридичних осіб / Правознавство / Підприємницьке право / Сімейне право / Соціологія права / Судова психіатрія / Судова справа / Митне право / Теорія та історія держави і права / Трудове право / Кримінальне право / Кримінальний процес / Фінансове право / Екологічне право / Ювенальна юстиція / Юридична антропологія / Юридична техніка / Юридична етика
Головна >
Юридичні науки >
Конституційне право зарубіжних країн >
« Попередня Наступна »
Кудінов О.А.. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН: Учебнопрактіческое посібник / Московський державний університет економіки, статистики та інформатики . - М.: МЕСИ. - 238 с., 2003 - перейти до змісту підручника

1.4.1. Поняття громадянського суспільства

загрузка...
(див. схему 33)

Громадянське суспільство (або пристрій) - це історично конкретна система суспільних відносин, іншими словами - організація суспільства, зумовлена ??певним рівнем виробництва, розподілу та обміну продуктів, характерними особливостями суспільної свідомості і традиціями взаємодії людей у ??різних сферах життя і охороняється державою і правом. Що стосується зазначених факторів, що обумовлюють громадянське суспільство, то слід мати на увазі, що між ними і конкретними формами організації суспільства в тій чи іншій країні залежність не лінійна. Наприклад, зміни у виробничій сфері аж ніяк не завжди негайно тягнуть відповідні зміни в тій чи іншій підсистемі суспільного ладу. Зазвичай проходить якийсь час, зміни накопичуються, стають стійкими, і лише тоді можна виявити, що та чи інша підсистема суспільного ладу стала в чомусь іншою. Ще повільніше змінюються суспільні традиції, які часом перешкоджають своєчасному зміні суспільного ладу, породжуючи протиріччя і навіть кризи в суспільному житті. У таких випадках зміни суспільного ладу відбуваються лише після подолання кризи.

Схема 33

Конституційне закріплення громадянського суспільства

1.4. Конституційно-правові основи громадянського суспільства Для зауважень Громадянське суспільство постійно знаходиться під впливом держави, яка створюється суспільством для захисту своїх загальних інтересів, зокрема для охорони громадського ладу. Але держава набуває самостійність і часто стає над суспільством, підпорядковуючи інтереси суспільства інтересам апарату державної влади, що займає потужними засобами примусу. Держава впливає на суспільний лад своєю політикою, тобто організованою і цілеспрямованою діяльністю державних органів, установ та посадових осіб. Ця діяльність виходить з певним чином понятих суспільних потреб. Форма суспільного ладу в чому визначається державою, отже, суб'єктивним фактором. Впливом суб'єктивного фактора пояснюється та обставина, що при більш-менш подібних умовах життя суспільства в різних країнах помітні відмінності в суспільному ладі.

Держава впливає на громадянське суспільство, насамперед, за допомогою правового регулювання суспільних відносин - встановлення або санкціонування правових норм та забезпечення їх реалізації.

У сучасному демократично організованому суспільстві правове регулювання спирається на конституцію і на інші джерела права, що мають конституційне значення. За відсутності демократії чи недостатньому її розвитку вплив держави на суспільний лад - виключно або переважно силове. При цьому зовні воно може виглядати як правове: видаються конституції, закони та ін нормативні акти, однак зміст їх - нерідко антиправовим, що відбиває інтерес лише вузькою правлячої групи.

Тенденція до соціалізації конституційного права знаходить своє вираження насамперед у тому, що конституції стали регулювати основи громадянського суспільства більш-менш цілісним образом, тобто включати норми, звернені до всіх підсистем суспільного ладу. Ці норми в більшості випадків не стільки санкціонують або встановлюють певні правила поведінки суб'єктів конституційного права в їх взаємних відносинах (що не вимагають найчастіше державного втручання), скільки проголошують принципи державної політики у відповідних сферах життя суспільства, зобов'язують державу в особі її органів, установ, посадових осіб діяти в цих сферах певним чином.

У більшості конституцій норми, що регулюють основи суспільного ладу, розосереджені по різних главах і розділах і в значній своїй частині знаходяться в главах і розділах, що регулюють права і свободи людини і громадянина, де вони встановлюють обов'язки держави ( взагалі установ публічної влади) проводити політику, що забезпечує реалізацію відповідних прав і свобод.

Але наскільки б докладним ні було конституційно-правове регулювання відносин, що становлять суспільний лад, воно не може і не повинно бути вичерпним. Тому конституційно-правовим інститутом є не громадянське суспільство в цілому, а лише основи громадянського суспільства, тобто предмет відповідних констітуціонноправових норм становлять лише засадничі економічні, соціальні, духовно-культурні, й політичні суспільні відносини. При цьому політичні суспільні відносини регулюються зазвичай більш широко, ніж інші.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =