загрузка...
Головна >
Економічні науки >
Економіка праці >
« Попередня Наступна »
Пашуто В.П.. Організація, нормування і оплата праці на підприємстві: навчально-практичний посібник / В.П. Пашуто. - М.: КНОРУС. - 320 с., 2005 - перейти до змісту підручника

13.6. Оцінка економічної ефективності заходів щодо вдосконалення організації та нормування праці

загрузка...

Оцінка економічної ефективності заходів щодо вдосконалення організації та нормування праці необхідна для вибору найбільш перспективних напрямків і розрахунку очікуваної економічної ефективності заходів при плануванні цих робіт; зіставлення різних варіантів і вибору найбільш ефективного з них; розрахунку економічної ефективності, досягнутої в результаті впровадження більш досконалої організації праці. Завдяки комплексному характеру цих заходів, більшість з них в тій чи іншій мірі дає економічний, психофізіологічний і соціальний ефекти. Економічний ефект досягається зниженням трудомісткості продукції, втрат робочого часу, вивільненням виробничих площ і обладнання, зниженням матеріаломісткості та енергоємності продукції та ін Психофізіологічний ефект виникає при підвищенні працездатності працюючих, збереженні їх здоров'я. Соціальний ефект досягається підвищенням задоволеності працею. Психологічний і соціальний ефекти в кінцевому рахунку створюють умови для підвищення мотивації праці, зацікавленості в його результатах, а отже, ведуть до зростання продуктивності та якості праці, тобто до економічного ефекту.

Розрахунок економічної ефективності заходів щодо вдосконалення організації та нормування праці в основному базується на тих же принципах, що і визначення ефективності нової техніки. Якщо ці заходи впроваджуються в комплексі із заходами щодо вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, то визначається сумарна економія від впровадження всього комплексу заходів.

Основними показниками економічної ефективності є: 1)

зростання продуктивності праці; 2)

річний економічний ефект (економія наведених витрат).

Приріст продуктивності праці (АП) можна розрахувати, визначивши:?

Збільшення вироблення продукції в розрахунку на одного працюючого;?

Зниження трудомісткості продукції;?

Зниження втрат і непродуктивних витрат робочого часу;?

Скорочення чисельності працюючих;?

Збільшення тривалості фази стійкої працездатності.

Приріст продуктивності праці за рахунок збільшення вироблення продукції визначається за формулою

ДП = ^ ^-Ю0,

В4

де В, і В2 - показники виробітку на одного працівника в рік в порівнянних цінах відповідно до і після реалізації заходів щодо вдосконалення організації та нормування праці. АП = - 100Т

100-Т

де Т - зниження трудомісткості продукції (робіт) у результаті впровадження заходів,%.

Приріст продуктивності праці за рахунок зниження втрат ї непродуктивних витрат робочого часу знаходиться за формулою

X. 100ЕВР

ДП = вр

100-Евр '

де Евр - зниження втрат і непродуктивних витрат робочого часу,%.

Приріст продуктивності праці за рахунок скорочення чисельності працюючих визначається за формулою

ЛП-100Е-

р "-е,

де ЕЧ - економія чисельності (вивільнення) працюючих після впровадження заходів, чол.;

Рср - розрахункова середньооблікова чисельність працюючих, обчислена на обсяг виробництва планованого періоду по виробленню базового періоду, чол .

Приріст продуктивності праці за рахунок збільшення тривалості фази стійкої працездатності в результаті поліпшення умов праці розраховується за формулою

Р-Р

АП " '- 400 К,

Р, +1

Де Р, і Р2 - питома вага тривалості фази підвищеної працездатності в загальному фонді робочого часу до і після впровадження заходів, поліпшують умови праці;

Ка - поправочний коеффіціент13, що відображає частку приросту продуктивності праці, обумовлену функціональним станом організму людини в різних умовах праці (приймається рівним 0,2). IX100

ДП =-г,

РСР-1Еч

i

я

де IX - сума відносної економії чисельності працюючих за всіма

I

заходам.

Річний економічний ефект (Ег) (економія на наведених витратах) в рублях розраховується за формулою

Е р = (С (-С2) В2-? НЗед,

де С, і С2 - собівартість одиниці продукції (робіт) до і після впровадження заходу, руб.;

В2 - річний обсяг продукції (робіт) після впровадження заходу в натуральному вираженні (штуки, тонни, метри кубічні тощо);

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності інвестіцій14;

Зед - одноразові витрати, пов'язані з розробкою та впровадженням заходів, руб.

При розрахунку річного економічного ефекту, досягнутого в результаті вдосконалення організації та нормування праці, зазвичай окремо розглядаються зміна умовно-змінних і зміна умовно-постійних елементів собівартості продукції.

До умовно-змінних витрат належать; виробнича заробітна плата (основна і додаткова), витрати на матеріали і напівфабрикати, технологічну енергію і паливо, транспортування та переробку відходів виробництва, контроль якості продукції. При розрахунку економічної ефективності приймається, що величина цих витрат змінюється пропорційно зміні обсягів виробництва продукції.

До умовно-постійних витрат відносяться амортизаційні і експлуатаційні витрати, пов'язані з обладнанням, будівлями, спорудами, технологічної та організаційної оснащенням, витрати на освітлення, опалення, утримання адміністративно-технічного персоналу. Абсолютне значення цих витрат за певний період часу можна вважати не залежних від обсягу виробництва, а їх величину, віднесену до одиниці продукції, - обернено пропорційній обсягу виробництва.

З урахуванням розподілу собівартості продукції на умовно-змінні і умовно-постійні витрати річний економічний ефект розраховується за формулою Е =

(0, -02) +

'У_У ??ЧВ. В2 де а, і а2 - умовно-змінні витрати на одиницю продукції (робіт) до і після впровадження заходів, руб.;

У - річна сума умовно-постійних витрат у базовому періоді, руб.;

В, і В2 - річний обсяг продукції (робіт) до і після впровадження заходів у натуральному вираженні.

Позитивне значення Ег означає, що захід щодо вдосконалення організації та нормування праці економічно ефективно.

Якщо виникає необхідність вибрати з декількох можливих варіантів заходів найбільш доцільний, то вибирається той, при якому собівартість продукції (робіт) та зіставні одноразові витрати будуть мінімальними, т.

е.

С + Еи Зед -> тт.

Одноразові витрати (Зед), необхідні для здійснення заходів щодо вдосконалення організації та нормування праці, можуть бути капітальними і витратами, які відображаються У собівартості продукції і враховуються при розрахунку річного економічного ефекту через нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності інвестицій .

Капітальні витрати включають інвестиції, вкладені в нові будівлі, технологічне обладнання, технологічне оснащення і т.д. Для розрахунку економічної ефективності визначаються додаткові капітальні вкладення як різниця між загальними капітальними витратами, необхідними для проектованого (К2) і базового (/ С,) варіантів. При незмінному випуску продукції в порівнянних варіантах розрахунок проводиться за формулою

Ккоп = К2-К ^

Якщо впровадження заходу забезпечує збільшення своєї продукції, то базовий варіант наводиться до рівного об'єму продукції та формула прийме вигляд:

^ ло "= К2 ~ К. -.

Доп 1 лютого т->

В1

Розрахунок додаткових капітальних вкладень необхідний для визначення терміну окупності або коефіцієнта порівняльної економічної ефективності.

Термін окупності Гед знаходиться за формулою

Т = ^ од

(С, С2) В2

Величина, зворотна терміну окупності, називається коефіцієнтом ефективності (Е) і визначається за формулою

Е = -.

Т

Од

Отримані показники служать найважливішою основою для вибору варіантів організаційних нововведень і остаточного прийняття рішень.

При оцінці заходів щодо вдосконалення організації, нормування, умов та оплати праці, крім підрахунку загальної економічної ефективності, також використовуються різні приватні показники, в тому числі відносна економія (умовне вивільнення) чисельності працюючих, економія від зниження окремих елементів собівартості продукції, приріст обсягу виробництва.

Приріст обсягу виробництва (р) (у відсотках) розраховується за формулами:

р = Ва ^ В, 100; р = 11 ^ 100 |

В, В4

де В! і В2 - річний обсяг виробництва до і після впровадження заходу, виражений в нормо-годинах, в натуральному або вартісному вираженні;

Т-річне зниження трудомісткості при В "нормо-год;

Евр - річна економія робочого часу у зв'язку із зменшенням його втрат, нормо-год.

Відносна економія (умовне вивільнення) чисельності працюючих (робітників) (ЕЧ) розраховується наступним чином: 1)

за рахунок зниження трудомісткості:

~? (* 1 - * 2> В2

Р6Кі6 '

де г, і - трудомісткість одиниці продукції (робіт) до і після впровадження заходу, нормо -год;

. Р6 - фонд робочого часу одного робітника до впровадження заходу, год;

Кі6 - коефіцієнт виконання норм виробітку в базовому році; 2)

за рахунок зниження втрат робочого часу:

Е =

ч-е - Б '"Б ^ ч

"4100-Б, * '

4 0 у - и

де / -" "і - фонд робочого часу одного працюючого (робочого) до і після впровадження заходу, год;

Ч, - чисельність працюючих (робітників) до впровадження заходу, чоловік;

Бі і Б2 - втрати робочого часу до і після впровадження заходу ,%; 3)

за рахунок приросту обсягу виробництва:

Г \ 3 = 4, 1 + -2 - Ч2, 4

1100, 2

\ /

де Ч, і Ч2 - чисельність працюючих (робітників) до і після впровадження заходу, чол.;

р - приріст обсягу виробництва в результаті впровадження заходу,%.

Економія по окремих елементах собівартості (Ес) розраховується за такими формулами.

«I. Економія заробітної плати (Ез п): 1)

за рахунок зниження трудомісткості:

е.. - <Е - Ц1 + ш} е "= (р'' Ч1 +1 Й1

100 Г2 '

де ЕеіЕес - економія заробітної плати від зниження трудомісткості відповідно при погодинної і відрядній оплаті праці, руб.;

3П1 і ЗП2 - річний фонд заробітної плати робітників-почасовиків до і після впровадження заходу, руб.; д - додаткова заробітна плата,%;

Р, і Р2 - відрядні розцінки на одиницю продукції до і після впровадження заходу, руб.;

де Зср - середньорічна заробітна плата одного працівника (основна і додаткова), руб.

Економія по фонду заробітної плати тягне за собою економію передбачених законом нарахувань на заробітну плату (Ен):

де е - передбачені законом податки та нарахування на заробітну плату, руб. II.

Економія за рахунок зниження витрат сировини і матеріалів:

ЕС = (М,-М2) В2Ц,

де М, і М2 - норма витрати матеріалу на одиницю продукції до і після впровадження заходу в натуральному вираженні;

В2 - річний обсяг продукції (робіт) після впровадження заходу в натуральному вираженні;

Ц - ціна одиниці відповідного матеріалу, руб. III.

Економія від зниження шлюбу:

(Бі, БІ;) В2С2

100

де БІ] і БІ; - відсоток забракованих виробів по відношенню до кількості придатних до і після впровадження заходів;

С2 - собівартість одиниці продукції (робіт) після впровадження заходу, руб. IV.

Економія по собівартості за рахунок зниження плинності робочої сили, викликаної незадоволеністю організацією праці:

де

V "- середньорічний збиток, заподіяний підприємству плинністю

робочої сили, руб., в тому числі: РГ [- збиток, викликаний недоотриманням продукції протягом місяця від працівників, які вирішили залишити роботу; РТ2 - збиток, викликаний недоотриманням продукції від працівників, знову прийнятих на роботу; РгЗ - витрати, пов'язані з навчанням знову прийнятих працівників; Р1л - додаткові витрати, пов'язані з організацією роботи по прийому і звільненню працівників за власним бажанням;

Ч

 Кт - фактичний відсоток плинності робочої сили у зв'язку з недоліками в організації праці на підприємстві; 

 Кь - очікуваний відсоток плинності робочої сили після впровадження заходів з удосконалення організації праці. V.

 Економія в зв'язку з скороченням захворюваності та травматіз- 

 ма (Е "): 

п

 1 = 1 

 де Н (і Н2 - втрати робочого часу з тимчасової непрацездатності протягом року до і після впровадження заходів, дн.; 

 ищ - середній денний розмір збитку, заподіяну підприємству у зв'язку з отриманням робочим виробничої травми або професійного захворювання, руб. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон