загрузка...
Головна >
Економічні науки >
Економіка праці >
« Попередня Наступна »
Пашуто В.П.. Організація, нормування і оплата праці на підприємстві: навчально-практичний посібник / В.П. Пашуто. - М.: КНОРУС. - 320 с., 2005 - перейти до змісту підручника

13.1. Аналіз стану організації праці на підприємстві

загрузка...

Для успішного вирішення проблем організації праці велике значення має оцінка рівня організації праці, що склався на підприємстві. НІІТруда розробив методичні рекомендації «Кількісна оцінка рівня організації праці, виробництва і управління на підприємстві і у виробничому об'єднанні», практичне застосування яких дозволяє виявити резерви зростання ефективності виробництва за рахунок організаційних факторів; визначити напрями вдосконалення організації праці шляхом виявлення тих її елементів, які погіршують її загальний рівень. Згідно з цими рекомендаціями рівень організації праці на підпри-ємстві в цілому, а також в його підрозділах може оцінюватися за допомогою системи коефіцієнтів, що представляють собою відношення фактичних показників до нормативних, на основі яких розраховується інтегральний зведений коеффіціент10.

У цій системі рівень організації праці розраховується за такими основними коефіцієнтами.

Рівень поділу праці (/ Срт) визначається за формулою

У *

К = 1 - ^ нр

Р.Т Х ГТЧ »

де? нр - сумарний час виконання робітниками не передбаченої завданням роботи протягом зміни, хв.;

Тш - тривалість робочої зміни, хв.; п - число робітників.

Рівень організації робочих місць (Крм) визначається за формулою

п

Т? _ Р.М.Т

р.м ~>

"р.м

де пр м т - кількість робочих місць , організованих за типовими проектам11; ІРМ - загальна кількість робочих місць. '

Рівень оснащеності робочих місць (К0с ". м) визначається за формулою

К -

ОСН.М Л>

де 5ф - число одиниць оснастки, інструментів, фактично застосовуваних на робочому місці;

5,, - число одиниць оснащення та інструменту, передбачених технологією.

Рівень централізованого обслуговування робочих місць (К ^) визначається за формулою

^ ^ р.м.обс

06С ~ ~ ^ 7 '

р.м

де прмл6с - кількість робочих місць, які обслуговуються централізовано. Ку, = ^ аха2-ап'

де АІ а2, ..., а "-індекс відповідності фактичних умов праці нормативним за факторами, їх визначальним; п-кількість факторів, що характеризують умови праці, за якими проводилися заміри.

Подібним чином шляхом зіставлення фактичних значень з нормативними або запланованими визначаються коефіцієнти і за іншими напрямами організації праці (наприклад, кооперації праці, спеціалізації, використання кваліфікованих працівників, механізації праці, монотонності роботи, зайнятості робітників, використання обладнання та ін.)

Для оцінки загального рівня організації праці розраховані коефіцієнти, що характеризують окремі елементи, зводяться в загальний коефіцієнт (Уот), який визначається як середньогеометричними величина за формулою

Уо, = ^ к2к3 ... кп,

I де Кі К2, К3 К "- фактичні значення окремих приватних коеффіціен-

| тов організації праці;

I п - кількість приватних коефіцієнтів.

1 Економічний сенс узагальнюючого коефіцієнта полягає в тому, що він висловлює загальний стан організації праці в будь-якому з підрозділів підприємства і може служити основою для планування роботи щодо його вдосконалення, а також для порівняння з рів-»ньому організації праці в інших підрозділах.

? аналіз застосовуваних нормативних матеріалів;?

Аналіз стану нормування праці робітників-повременщі-

ков;?

Аналіз стану нормування праці фахівців і службовців;?

Розробку заходів щодо підвищення рівня нормування праці на підприємстві.

Оперативний аналіз стану нормування праці робітників-сделиціков проводиться щомісяця за матеріалами первинного обліку та статистичної звітності. Згідно з наявними рекомендаціямі12 його доцільно проводити по структурних підрозділах, професіями, розрядами робітників та видами робіт. При цьому аналізуються такі показники:

ш розподіл робітників-сделиціков за рівнем виконання норм виробітку і середній відсоток виконання норм виробітку;?

Кількість переглянутих норм, в тому числі у бік підвищення.

У процесі аналізу показники розглядаються і в динаміці, що дозволяє виявити тенденцію їх змін. При наявності негативних тенденцій необхідно провести цільовий аналіз для виявлення причин цих змін.

У результаті аналізу рівня виконання норм виробітку визначається, якою мірою він відхиляється від середнього по підприємству і наскільки це викликано якістю діючих норм.

Якщо середнє виконання норм виробітку по підрозділу перевищує величину допустимого відхилення, то це свідчить про низьку якість діючих норм.

Разом з тим необхідно враховувати, що на рівень виконання норм впливають організаційно-технічні умови виробництва, рівень кваліфікації і виробничих навичок робітників, стан трудової і виробничої дисципліни, індивідуальна продуктивність робітників. Тому дані про виконання норм за чинною звітності, який не повністю враховує простої і понаднормові роботи, не можуть достатньо точно характеризувати ступінь напруженості діючих норм.

Цільовий аналіз здійснюється на основі даних оперативного аналізу і має на меті виявити причини стійких відхилень у напруженості діючих норм по окремих підрозділах і професій робітників. Його зміст визначається залежно від характеру виявлених недоліків. Наприклад, якщо відзначається велике число робітників, які не виконують норми, аналізуються матеріали обліку використання робочого часу та з'ясовуються причини його втрат, вивчаються зміни в структурі кадрів (збільшення питомої ваги молодих робітників, які прийшли на виробництво).

Перевиконання норм виробітку може бути і наслідком наявних недоліків в обліку фактичного обсягу роботи, порушення технології. Такі недоліки можуть бути виявлені при аналізі доплатних нарядів за роботу, викликану відхиленнями від технології, і за понаднормову роботу.

Якщо відзначається зростання чисельності робітників, значно перевиконують норми виробітку, здійснюється вибіркова перевірка якості діючих норм. Ця перевірка повинна включати виконання перевірочних розрахунків по встановленню норм, проведення хронометражних спостережень, зіставлення діючих норм з нормами, встановленими за міжгалузевим і галузевим нормативам.

Вибіркова перевірка дозволяє уточнити рівень напруженості діючих норм за формулою

у

Н? НД '

де Х? Ф - сума фактичних витрат часу на аналізовані операції за хронометражем, хв.

;

К - коефіцієнт, що враховує нормативний час на обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби, виконання підготовчо-заключних робіт;

ХНД - сума діючих норм часу на ці операції , хв.

'Обсяг вибірки (п) визначається за формулою

* 2а2ЛГ

п = 5-Г-,

Л / А +? а

де? - Коефіцієнт кратності помилки (коефіцієнт довіри);

а - середньоквадратичне відхилення виконання норм окремими групами робітників від середнього рівня по підприємству;

N - загальна кількість норм, що діють на підприємстві;

Д - гранична помилка (точність) вибірки.

Вимоги до точності розрахунків будуть задоволені, якщо для розрахунку обсягу вибірки буде прийнято Д = ± 5%, Г = 1,96. \ 2> <

де Х! - Середній відсоток виконання норм робітниками, які потрапили в г-у групу (г-й інтервал);

X - середній відсоток виконання норм по підприємству; щ - кількість робочих, що входять до г-у групу.

Перевірка проводиться безпосередньо на робочому місці в наступному порядку:?

Зіставляються існуючі та запроектовані організаційно-технічні умови виконання операції;?

Зіставляються фактичне і запроектоване зміст операції, аналізуються методи і прийоми її виконання і визначається раціональний варіант трудового процесу;?

Проводяться хронометражні спостереження і встановлюється фактична тривалість операції та її елементів;?

Зіставляється тривалість елементів операції за діючими нормами, результатами вивчення витрат робочого часу, а також з міжгалузевими і галузевими нормативами;?

Робляться висновки про напруженість чинної норми.

Така комплексна перевірка дозволяє оцінити якість діючих норм і розробити необхідні заходи щодо його підвищення.

Оцінка рівня нормування праці робітників-почасовиків проводиться за наступними показниками: 1)

охоплення нормуванням праці робітників-почасовиків, 2)

питома вага робітників, що працюють за нормами, встановленими на основі міжгалузевих, галузевих та інших більш прогресивних нормативів; 3)

якість діючих норм.

Перший показник відбиває питома вага робітників-почасовиків, праця яких нормується, і визначається за формулою

Л = ч-

ч

Ао6щ

де Чн - чисельність робітників-почасовиків, праця яких нормується, чол.;

Ч "БШ - загальна чисельність робітників-почасовиків, чол.

Другий показник доповнює перший і покликаний уточнити, по яким нормативам розраховані діючі норми. У зв'язку з цим рекомендується враховувати його у вигляді поправочного коефіцієнта до першого показника. Даний коефіцієнт відображає структурний якісний склад діючих норм і розраховується за формулою

К = 1,

23011 +1, ОЕТОМ + ТОЦ 100 '

де ОП, ТОм, ТОЦ - питома вага робітників, що виконують роботи, відповідно по дослідно-статистичним нормам, місцевим технічно обгрунтованим нормам і нормативам, розрахованим за міжгалузевими, галузевими та іншими більш прогресивним нормативам, у загальній чисельності робітників-почасових, праця яких нормується.

Скоригований показник охоплення нормуванням праці робітників-почасовиків може бути визначений за формулою

л = А 0,1 К

Завершальним етапом аналізу є вибіркова перевірка якості діючих норм. Для цього проводять фотографії робочого часу як за окремими робочими, так і за групами (бригадами). За результатами даних про втрати робочого часу судять, наскільки правильно встановлені норми чисельності (обслуговування). При значних втратах скорочують чисельність працюючих або розширюють зони обслуговування.

Для характеристики рівня нормування праці фахівців і службовців використовуються два показники: 1)

питома вага чисельності фахівців і службовців, праця яких нормується;

* 2) рівень напруженості використовуваних нормативів.

Перший показник нормування праці фахівців і службовців розраховується за формулою

А-2М-

С-^ Г '

про

де Чн - чисельність фахівців і службовців, праця яких нормується;

Ч () 6 - загальна чисельність фахівців і службовців.

Другий показник розраховується по групах фахівців і службовців, охоплених різними видами норм праці: 1) охоплених нормативами чисельності:

Р = -

1%

! = і

де Ч ";, Чф1-- відповідно нормативна та фактична чисельність фахівців і службовців за функціями управління; 2)

охоплених нормативами часу:

ЇХ

р = -

о »

Евч-р

1 = 1

де Чнр ??- чисельність фахівців і службовців, що знаходяться на відрядній системі оплати праці, а також працюють за нормованим завданням;

В - рівень виконання норм по підрозділах; 1

= 1, 2,3, ..., п - кількість підрозділів на підприємстві; 3)

охоплених нормативами підпорядкованості та обслуговування:

т

р3 = -,

-5 т 1

Уч.

/ І ПНІ 1 = 1

де Чпфі, Чпві - відповідно фактична і нормативна чисельність службовців, підлеглих одному керівнику по всіх підрозділах підприємства; т - кількість підрозділів підприємства, де застосовуються зазначені нормативи.

За результатами проведеного аналізу розробляються заходи, спрямовані на підвищення якісного рівня нормування і розширення сфери його застосування. Ці заходи мають передбачати:?

Розширення сфери нормування праці;?

Встановлення і впровадження технічно обгрунтованих норм замість застарілих;?

Своєчасну заміну норм виробітку та обслуговування новими нормами в міру проведення організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці;

 ч ?

 перегляд помилково встановлених, а також застарілих норм на роботах, трудомісткість яких зменшилася внаслідок загального поліпшення організації виробництва і праці, вдосконалення управління; ?

 розробку нових і вдосконалення діючих нормативних матеріалів з праці і підвищення на цій основі якості норм. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =