Головна
загрузка...
Головна >
Економічні науки >
Економіка праці >
« Попередня Наступна »
Пашуто В.П.. Організація, нормування і оплата праці на підприємстві: навчально-практичний посібник / В.П. Пашуто. - М.: КНОРУС. - 320 с., 2005 - перейти до змісту підручника

12.9. Нормування праці керівників, фахівців і службовців

загрузка...

Ефективність управлінської праці багато в чому залежить від правильності визначення трудомісткості окремих видів виконуваних робіт і на цій основі встановлення необхідної для їх виконання чисельності. Управлінський персонал підприємства прийнято ділити на три групи:?

Керівники;?

Спеціалісти;?

Технічні виконавці.

Праця кожної з цих груп має свої особливості як з точки зору його функціонального змісту і характеру розумових навантажень, так і з точки зору його впливу на результати діяльності підприємства.

Зміст праці цих категорій працівників визначається сутністю відокремилися функцій щодо координації, планування, контролю, підготовки, організації та управління виробництвом. Тому основним об'єктом нормування є функції управління, кожна з яких характеризується певним складом робіт, об'єднаних спільністю чинників цільового спрямування в системі управління і трудомісткістю виконання.

Залежно від характеру виконуваних функцій управлінський персонал підприємства для цілей нормування можна умовно розділити на такі групи:?

Керівники підприємства та їх заступники;?

Лінійні керівники в цехах і на дільницях;?

Керівники функціональних підрозділів;?

Фахівці, що здійснюють конструкторсько-технологічну підготовку виробництва та інженерно-технічне забезпечення його функціонування;?

Фахівці, що здійснюють економіко-організаційну підготовку виробництва, аналіз та облік;?

Службовці, зайняті діловодством, інформаційним і господарським обслуговуванням виробництва.

Різноманітність виконуваних робіт, відсутність єдиних алгоритмів їх виконання, суб'єктивні особливості процесу мислення при переробці необхідної інформації та прийняття рішень зумовлюють застосування різних методик нормування та видів норм.

Для вищих керівників визначальними факторами, які враховуються в процесі визначення їх чисельності, є: число підлеглих працівників або підрозділів, витрати робочого часу на виконання закріплених за ними функцій (робіт).

Теорією і практикою для керівника підприємства визначена норма числа підлеглих ланок апарату управління в межах від 5-6 до 8-10 підрозділів, служб, виробництв, цехів, роботою яких він може ефективно управляти. При перевищенні цієї норми розрахунковим шляхом встановлюється потреба в заступниках.

Нормування праці керівників також включає регламентацію розпорядку їхнього робочого дня і робочого тижня: встановлення часу проведення нарад і їх тривалості; прийому відвідувачів; розгляду кореспонденції; відвідування цехів і т.д.

Для лінійних керівників при визначенні норм числа підлеглих враховується ступінь централізації функціональних служб.

Якщо служби підпорядковані безпосередньо начальнику цеху, їх кількість враховується нарівні з виробничими ділянками. Якщо кількість служб перевищує норму підпорядкованості, вводяться посади заступників з підготовки виробництва й по змінах.

Найбільші норми підпорядкованості існують у майстрів. Число робочих, підлеглих одному майстру, коливається в досить широких межах - від 10 до 60 чоловік і більше, при середній нормі 25 осіб. Такі відмінності пов'язані з типом виробництва, складністю виконуваних робіт та іншими показниками, що характеризують конкретні умови виробництва. У кожному конкретному випадку норма підпорядкованості для майстрів цехів (Нп) може бути встановлена ??за формулою

де Кс

I

СР

X -

коефіцієнт спеціалізації, що виражає відношення кількості робочих місць у цеху до кількості закріплених за ними технологічних операцій; -

найбільша величина норми підпорядкованості для даної групи цехів (знаходиться в межах 30 - 50 осіб); -

середній розряд роботи в цеху; -

дробовий показник ступеня при значенні середнього коефіцієнта спеціалізації; -

дробовий показник ступеня при значенні середнього розряду роботи.

Для функціональних керівників число підлеглих їм працівників визначається складністю і трудомісткістю управлінських процесів. Тому чисельність цієї категорії працівників встановлюється за нормами керованості.

Розрахунок таких норм заснований на отриманні досить точних емпіричних залежностей, встановлюваних з урахуванням характеру даного виробництва, рівня організації управління, виконання функцій з управління та інших виробничих факторів і умов. У ході такої роботи вивчаються структура витрат робочого часу керівника, розподіл функціональних обов'язків у підпорядкованому йому підрозділі і т.д.

Для функціональних керівників число підлеглих їм бюро, груп, секторів і ін повинно знаходитися в інтервалі 5-10. При конкретизації норми необхідно враховувати коло обов'язків керівника. Наприклад, якщо керівник поєднує основні функції по керівництву з виконавчими функціями, то береться мінімальне значення норми.

Для спеціалістів, які здійснюють економіко-організаційну та конструкторсько-технологічну підготовку виробництва, розроблені укрупнені нормативи чисельності, що дозволяють розрахувати чисельність функціональних підрозділів. Методика нормування, розроблена НДІ Праці, заснована на використанні фактичних даних про чисельність цих категорій працівників у функціональних підрозділах на кращих заводах. За допомогою кореляційного аналізу залежності чисельності від найважливіших чинників розроблені розрахункові формули.

Вихідна формула має вигляд:

Н "= Юру * #,

де К - постійний коефіцієнт, що виражає зв'язок норм з числовим значенням факторів;

X, У, I - чисельні значення факторів;

а, Комерсант, с - показники ступеня при чисельних значеннях факторів, що характеризують ступінь впливу відповідного фактора на чисельність працівників за функціями управління.

На базі цієї формули складена таблиця розрахункових формул для визначення чисельності працюючих у функціональних підрозділах підприємства (табл. 12.8).

Таблиця 12.8

Формули для визначення нормативів чисельності фахівців за функціями управління для машинобудівних заводів * Розрахункова формула

Літерні позначення

Найменування функцій управління Загальне (лінійне) керів-Н "= 0,99 РП0, 6Т7Ф ° '210 ництво основним виробництвом

Рп - чисельність виробничих робітників Розробка і здійснений-Нк = 0,155 / сса

ствование конструкції

виробів

К,. - Коефіцієнт складності деталей а - число найменувань оригінальних деталей Технологічна підго-Нт = 0,155 М ° '926Т ° 060 товка виробництва

М - число робочих місць в основному виробництві Т - число технологічних операцій в основному виробництві Забезпечення виробниц-Н0 = 0,2 НТ

ства технологічної

оснащенням

Стандартизація та норма-Нст = 0,05 (Н, + нт) лизация Найменування функцій управління Розрахункова формула Літерні позначення Організація праці та заробітної плати Нот = 0,087 Р ^ 5 Рп "- чисельність промислово-виробничого персоналу Ремонтне і енергетичне обслуговування Нр" = 0,02 Ф0, 664 Контроль якості продукції Нт к = 0,044 М0, 653Т0, 041 Оперативне управління основним виробництвом НП = 0,119 Р ° '687С0732 С - кількість самостійних підрозділів в основному виробництві Техніко-економічне

планування Нє = 0,043 Ф0-427М0'309 - Бухгалтерський облік та фінансова діяльність Н6 = 0,037 Р "; ™ Ц0, 064 (л - число найменувань, типорозмірів, артикулів, матеріалів, напівфабрикатів, покупних виробів і продукції, що випускається Матеріально-технічне постачання і збут Нс = 0,078 Р" '542Ц °-065П ° '096 Р0 - загальна чисельність робітників

П - число постачальників і споживачів Комплектування і підготовка кадрів Н "к = 0,099 РГ8 - Господарське обслуговування Нд = 0,004 Р" 50 * Див: Методичні вказівки з розробки укрупнених нормативів чисельності і типових структур апарату управління промислових підприємств. М.: НІІТруда, 1970.

Користуючись наведеними в табл. 12.8 формулами, можна встановити чисельність персоналу за функціями управління лише приблизно. Це пов'язано з тим, що дослідження, які встановили наявні в формулах залежності від ряду впливають на чисельність факторів, проводилися досить давно і не враховують зрослий в останні роки рівень комп'ютеризації та механізації інженерної праці, що істотно знизило трудомісткість виконання технічної та аналітичної роботи. Тому наведені в табл. 12.6 фактори і показники ступеня доцільно регулярно переглядати. Подальша деталізація нормативної чисельності всередині кожної функції здійснюється за допомогою норм керованості: конкретизуються число структурних підрозділів, які можуть бути створені в межах одного функціонального підрозділу, а також їх чисельність.

Оптимальне співвідношення працівників однієї спеціальності в кожному з цих підрозділів залежно від їх кваліфікаційного рівня встановлюється за нормативами співвідношень. Цими нормативами встановлюються кількісні пропорції між різними категоріями та посадовими групами, необхідні для якісного виконання певного обсягу робіт. Наприклад, в економічних службах співвідношення між провідними економістами, економістами першої та другої категорії.

Існуючі нормативи на конструкторські, технологічні, креслярські роботи, роботи з бухгалтерського обліку, діловодства, роботи економічних служб та ін дозволяють, використовуючи аналитиче-скі-розрахунковий метод, нормувати працю значної кількості фахівців і службовців.

Для категорій працівників, праця яких не можна нормувати за допомогою централізовано розроблених нормативів, застосовується аналітично-дослідницький метод, в основі якого лежить розробка процедур робіт. Це по суті маршрутна технологія виконання робіт, що містить перелік виконуваних операцій та їх послідовність, зовнішні і внутрішні інформаційні зв'язки, форми документів, використання технічних засобів (персональних комп'ютерів, графопостроителей, сканерів, принтерів і інших пристроїв), прикладного програмного забезпечення та баз даних. Шляхом розробки процедур проектується раціональний зміст трудового процесу фахівця з поділом його на окремі елементи. Це дозволяє використовувати для визначення часу їх виконання хронометражні спостереження і фотографію робочого часу. Норма часу для фахівця і службовця має вигляд:

Нв = тт + Тт + т <Ас + готд.

Витрати підготовчо-заключного часу мають місце у фахівців, що виконують неповторювальні творчі роботи і тому кожен раз вимагають загального осмислення, вивчення необхідних літературних джерел, колективного обговорення методик виконання і т.д. Оперативне часом не підрозділяється на основне і допоміжне. На стабільних за змістом порівняно простих роботах, що складаються з обмеженої кількості повторюваних операцій, які легко піддаються регламентації, встановлюються норми часу і виробітку. Таким способом нормується праця працівників підрозділів збуту, окремих категорій фахівців економічних служб та ін При цьому можуть використовуватися централізовано розроблені нормативи з обов'язковою їх перевіркою за допомогою методів вивчення витрат робочого часу.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =