загрузка...
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
Головна >
Менеджмент >
Інноваційний менеджмент >
« Попередня Наступна »
В. В. Глухов, С. Б. Коробко, Т. В. Мариніна .. Економіка знань - СПб.: Пітер. - 528 с: ил. - (Серія «Навчальний посібник»)., 2003 - перейти до змісту підручника

12.2. Вироблення стратегічних цілей програми

загрузка...

Датьнапісанному праці кілька вилежатися, бути забутим, щоб при новому прочтеніілегче виступили його недоліки.

І. П. Павлов

Розробка стратегічного плану передбачає формування цілей і завдань науково-технічної програми, узгоджених з напрямками і засобами досягнення цілей. Крім того, потрібне забезпечення відповідності цілей умов зовнішнього середовища і внутрішнім обмеженням.

У процесі варіантних розрахунків проводиться відбір елементів і оцінка варіантів структури програми, розрахунок техніко-економічних показників. Це може спричинити за собою необхідність коригування сформульованих цілей.

У процесі аналізу можливостей програми по відношенню до збільшення обсягів випуску продукції, розширення ринків збу-

та, секторів підприємництва намічаються шляхи вирішення виникаючих побічних проблем, пов'язаних з дією негативних факторів (підвищення цін на сировину, поява на ринку нових продуктів - аналогів інших підприємств і т. д.). З урахуванням передбачуваних можливостей і виявлених проблем формулюються специфічні цілі програми, конкретизуються подцели по наступних позиціях: зростання випуску продукції, темпи оновлення виробництва, фінансове забезпечення науково-технічного розвитку (у тому числі технології виробництва), ефективність функціонування.

Розробка стратегій, що забезпечують досягнення поставлених цілей, проводиться паралельно з уточненням умов їх реалізації. Стратегії формулюються відповідно до принципу адаптації діяльності програми до майбутніх змін у навколишньому середовищі.

Вихідним пунктом у формулюванні стратегії реалізації програми є дані аналізу сильних і слабких сторін комплексу виконавців, протиріч, ймовірних і фактичних загроз. До сильних сторін програми можна віднести: наявність значних цільових фінансових ресурсів, накопичені науково-технічні заділи.

У список ймовірних загроз необхідно внести виявлення або намічені зміни в політиці фінансування, а також такі фактори: політичну нестабільність, міжнаціональні конфлікти, інфляцію. До факторів ризику відносяться: величина запланованих на перспективу обсягів капіталовкладень, ставки відсотка за кредит, податки, темпи інфляції, зміни цін на сировину і матеріали і т. д.

Розробка стратегії починається з встановлення пріоритетності кожної мети .

Тут використовуються два підходи. У першому підході стратегічні цілі класифікуються за ступенем обов'язковості їх досягнення: -

життєво необхідні для реалізації програми; -

бажані, але не обов'язкові.

Другий підхід передбачає розробку кількісних оцінок відносної важливості досягнення цілей програми.

Безпосередньо формулювання стратегій керівництва програмою здійснюється в процесі розробки сценаріїв. Сценарій утворює як би каркас картини реалізації основних розділів і представляє на практиці більш-менш розгорнутий опис еволюції процесу функціонування програми від минулого (справжнього) до майбутнього.

Ключовим моментом у розробці прогностичного сценарію є встановлення значущих чинників, що визначають хід розвитку програми та застосування її результатів у майбутньому періоді. У динаміці реалізації сценарію простежується процес досягнення цілей програми.

Побудова сценарію можливо двома способами: статистичними і імовірнісним.

У першому випадку виявляються основні фактори, що визначають в цілому характер реалізації програми, будуються динамічні ряди цих факторів, розраховуються тренди і проводиться їх екстраполяція. Результати розрахунків дозволяють будувати гіпотези про становище учасників програми та її результатів в майбутньому за умови, що значущих змін у характері і напрямках діяльності, виділених як ключових факторів, не відбудеться.

У другому випадку кожен з факторів представлений песимістичній, найбільш вірогідною і оптимістичній оцінками, що збільшує різноманіття можливих станів майбутнього. Процес розробки сценарію в цьому випадку зводиться до вибору з безлічі альтернативних подій тільки тих з них, які можуть вплинути на успіх у досягненні сформульованих цілей.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =