загрузка...
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
Головна >
Менеджмент >
Управління організацією >
« Попередня Наступна »
Юрій Миколайович Лапигін. Теорія організації. М.: Инфра-М. - 311 с. , 2007 - перейти до змісту підручника

12.2. Моделювання проблемної ситуації

загрузка...

Якщо уявити собі проблему як ієрархічно впорядковану сукупність питань, то ядром проблемної ситуації є протиріччя. Встановити їх ієрархію і виявити центральне протиріччя вдається, як правило, тільки на рівні теоретичної схеми проблеми.

Найбільш важливі фактори, що визначають процес формулювання проблеми, - це методологічні установки (розмежування старого і нового проблемного знання, содер-

жащегося в описі проблемної ситуації) і ціннісні орієнтації , в яких методо-логічні установки виступають в якості принципів заборони або норми.

Таким чином, генезис проблеми являє собою послідовну реалізацію наступних процедур:

- опис проблемної ситуації (створення вихідної сукупності знань про про-блеми);

- її осмислення і розуміння її опису (встановлення сенсу проблемної ситуації в структурі людської діяльності);

- формування теоретичної схеми проблеми (побудова системи теоретичних конструктів);

- формулювання проблеми (співвіднесення теоретичної схеми проблеми зі струк-турою проблемної ситуації).

Однак на практиці формулювання деяких проблем не завжди дозволяють побачити причину і наслідок, та й саме істота проблеми. У даному випадку під проблемами поні-маються протиріччя, які потребують свого вирішення, складності з подолання важко-стей.

Класифікувати проблеми можна на основі різних явищ реальної дійсності (табл. 12.3).

Таблиця 12.3

Типологія проблем [37]

За типологією А. І. Пригожина, проблеми поділяються на вбудовані, социокуль-турне і ситуативні, а їх формулювання - на називние, причинно-наслідкові і анти-тезние (табл. 12.4).

Таблиця 12.4

Матриця організаційних проблем

Вбудовані в організації проблеми являють собою такі суперечності: між стабільністю організації та її розвитком; між цілями організації та цілями її працівників і т. д. Це сутнісні проблеми, їх ніколи не вдасться вирішити повністю.

Соціокультурні проблеми організації обумовлені зовнішнім середовищем. Це при-вичкі, традиції, усталені погляди, досвід і т. д. Дані проблеми переборні, але рішен-ня деяких з них тривало за часом (змінюється не одне покоління працівни-ків, перш ніж проблема зникає повністю).

Ситуативні проблеми залежать від ситуації в організації та її оточення, тому вони щоразу різні.

Називние проблеми на слух нагадують скарги та за своєю гостротою і актуальності не дуже значущі.

В причинно-наслідкових типах формулювань присутні і причина проблемної ситуації, і її наслідок.

Антітезний тип формулювання фіксує протиріччя і є найрозвиненішою з числа формулювань проблем, оскільки дозволяє формулювати завдання.

Проблема відрізняється від завдання тим, що метод її вирішення часто не має чіткого рішення. Завдання ж вирішується певними науковими методами.

Етапи вирішення проблеми розглядаються або у вигляді окремих блоків (формули-вання проблеми, підготовка до вирішення і саме рішення), або у вигляді докладного порядку етапів, починаючи з постановки цілей і закінчуючи перевіркою ефективності прийнятого рі- ня вже на стадії реалізації, або більш компактним описом послідовності дей-наслідком [37]. Але так чи інакше дослідники сходяться в тому, що етапи системного аналізу проблем розвитку організацій включають послідовність дій, представлених на рис. 12.4.

Рис. 12.4. Етапи вирішення проблем

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон