загрузка...
Головна >
Маркетинг, реклама і торгівля >
Маркетинг >
« Попередня Наступна »
Мурашкін Н.В. , Тюкіна О.Н., Сеник Н.М., Мурашкін А.Н., Ялла В. А.. Маркетинг: Навч. посібник для вузів; Під загальною редакцією проф. Мурашкіна Н.В. Псков, 361 с. (Підручники та навчальні посібники для студентів вищих навчальних закладів)., 2000 - перейти до змісту підручника

11.6. Встановлення комерційного ризику інвестора при інвестуванні інноваційної діяльності підприємства

загрузка...

Механізм управління інвестиційними процесами при створенні нової продукції (інноваційної діяльності) повинен враховувати можливість зменшення невизначеності. Для цих цілей доцільно використовувати досить мотивовані економічні оцінки.

В умовах поглиблення ринкових відносин, поширення нових видів продукції та пов'язаних з нею технологією все більше пов'язується із зростанням комерційного ризику у потенційних інвесторів. З метою зменшення цих ризиків надолужити прагнути до конкурсного виконання досліджень і розробок.

Кожен інвестор, який фінансує прикладні дослідження і розробки ДКР, повинен знати про ступінь комерційного ризику вкладення коштів на створення конкурентос-побной продукції. Величина, як відомо, комерційного ризику значною мірою залежить від фактичної результативності науково-технічних організацій при проведенні прикладних наукових досліджень і виконання ДКР. У цьому зв'язку для потенційного інвестора належить визначити розрахунковим шляхом фактичну результативність роботи тієї конкретної науково-технічної організації, яку він має намір фінансувати.

Такий розрахунок здійснюється за формулою, що базується на рішенні рівняння з одним невідомим:

? З + (Нк - Ін) - К

К = _1

= ± с, <1 | 47>

I = 1

де К - коефіцієнт фактичної результативності роботи науково-технічної організації;

г

^ С - сумарні витрати по закінчених НДДКР, прийнятим

1

для освоєння у виробництві, руб;

Нк , Нн - соответсвенно незавершене виробництво на кінець і на початок аналізованого періоду часу, руб;

г 2

с - фактичні витрати на наукові дослідження та конструкторські розробки

1

за I - й рік, руб;

г-число років аналізованого періоду часу.

Коригування величини залишків незавершеного виробництва на коефіцієнт фактичної результативності роботи організації обумовлена ??тривалістю циклу проведення наукових досліджень і конструкторських розробок, списання яких здійснюється тільки після закінчення кожної з НДДКР (фінансованої розробки).

Знаючи коефіцієнт фактичної результативності фінансованої організації, ін-

264

вестор отримує можливість прогнозувати втрати коштів, які, в принципі, неминучі , за формулою:

У = (1 - К)? С, (11.48)

де У - можливі втрати коштів при інвестиціях, руб.;

С - витрати на наукові дослідження та конструкторські розробки в перспективному періоді часу, руб .

При прогнозуванні комерційного ризику інвестора може бути застосований метод екстраполяції, в основу якого покладено розповсюдження отриманих знань фактичної результативності роботи науково-технічної організації зі сфери їх аналізу на перспективу. Даний метод можна (при необхідності) уточнити методами експортних оцінок (індивідуальними і колективними оцінками передбачення). При цьому слід мати на увазі, що на ринкові відносини не поширюється закон нормального розподілу ймовірностей.

Якщо інвестор виділяє необхідні кошти на розробку двох-трьох різних видів продукції, то його комерційний ризик різко зростає, тому на величину ризику зробить вплив ймовірність добутку двох-трьох незалежних подій, що дорівнює добутку ймовірностей цих (трьох) подій:

У = [1-р (К) р (К3.)? Р (К3)]? С1 (11.49)

Це значно вище, ніж при розробці одного виду продукції. Знаючи

Оти науково-

зачу потенційного інвестора входйт те завдання, яка і вання по прс ^ двдцкйявдцед ^ н ^ йрО ^ йій та конс інвестованих робіт доцільно обмежити рамками

(:

говаріантном виконанні. Мінімальна кількість вариа

зслсЛВД # Ш? <НДР 2.

ЕздЯзУо-технічне ТТрПйТСТІрОТЗЯНІе

а + Ь

? ті;

л передбачена для финанси Ж ^ 'Мз ^ оток. Діапазон інноваційної діяльності адлежіт передбачити в мно-: нтов роботи може бути визна-

(11.50) одного варіанту аванспроекта (прикладних рм # |; п; (Т1, Ь [е обраши.

їх

о - коефіцієнт витрат на один варіант робіт з ескрзно-технічному проектуванні ^ гото в л? нк е м 1 * е рр. и так 1-г я '60-75

Числові значення коефіцієнтів "я" і "6" приймаються з табличних даних [1] (Пь ф | актор ® жімршньш йаун ® а € 1 ® ХНййеской організації) розподілів витрат на основні проміжні результати ДКР.! документації до і 1Ю час виробництва

00

та експлуатації

РАЗОМ:

265

Кількість додаткових варіантів робіт з прикладних наукових досліджень та конструкторських розробок визначається за формулою:

ГГ 1 - до

ПД <Г (11.51)

д а + Ь

Значення "к", "а", "Ь" розглянуті вище.

Ймовірність отримання позитивних результатів від інвестиційних процесів в інноваційній діяльності підприємства збільшиться при багаторазовому їх вирішенні на конкурсній основі, тому що в цьому випадку діє додавання (об'єднання) подій (можливості багатьох науково-технічних організацій), спрямованих на досягнення шуканої мети. Імовірність досягнення позитивних результатів у цьому випадку визначається за формулою:

Р? (Кг + К2 + К3 + ... + К) = Р (К) + Р (К) + Р (К) + ... Р (К) -

Р? (К? К) - РКК) - ... - Р (К1к) - Р-(КК) - ... - Р (К ^) -

Р? (К3К) - ... - Р (К3К) - ... - Р? (К._1? К) + Р? (К1К2К3? ... К) (11.52)

Наприклад , для чотирьох науково-технічних організацій з фактичною результативністю К1 = 0,3; К2 = 0,5; К3 = 0,7; К4 = 0,4, залучених до вирішення інноваційної проблеми підприємства на конкусних засадах, шукана ймовірність отримання позитивного результату визначиться : 0,

3 + 0,5 + 0,7 + 0,4 - 0,3 - 0,5 - 0,3 - 0,7 - 0,3 -0,4 - 0,5 - 0,7 - 0,5-0.4 - 0,7 - 0,4 + 0,3 -0,5 -

0,7 - 0,4 = 0,632.

В результаті багатоваріантного проведення на конкурсних засадах інноваційної діяльності та підвищення її результативності до коефіцієнта К = 0,632 [(1 - 0,632)], тільки 1,472 з чотирьох науково-технічних розробок може закінчитися з негативним результатом. ([I], Менеджмент організації. Навчальний посібник під редакцією З.П. Румянцевої, Н.А.СОЛОМАТІНА - М.: ИНФРА, 1995, с.212.)

Це значною мірою знижує комерційний ризик потенційного інвестора, хоча він і залишається в межах 36,8%.

Очевидним залишається одне, що потенційний інвестор повідмімому повинен був вибрати для виконання робіт науково-технічну організацію № 3, у якої коефіцієнт фактичної результативності роботи був К = 0,7. Виконання інноваційних робіт на конкурсних засадах дозволить зменшити комерційний ризик потенційного інвестора і в теж час зменшить величину інвестицій на їх дослідження і разрабку. Але в цьому випадку повинні брати участь у дослідженнях та розробці інноваційного проекту організації з високим (більше 50%) коефіцієта результативності. Так, якби в нашому прикладі до досліджень і розробок були залучені дві організації з К = 0,5 і К = 0,7, то ймовірність досягнення проложітельних результатів визначилася б таким чином:

РК + К2 ) = р (Кг) + р (К2)-р (К1К2) = 0,5 +0,7 - 0,5 ^ 7 = 0,85.

Отримане значення ймовірності було б значно вище, ніж у розглянутому

266

вище випадку, коли до досліджень і розробок інноваційних робіт були б залучені на конкурсних засадах чотири науково-технічні організації.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон