Головна
загрузка...
Авторське право / Аграрне право / Адвокатура / Адміністративне право / Адміністративний процес / Бюджетна система / Гірське право / Цивільний процес / Цивільне право / Європейське право / Житлове право / Виборче право / Інформаційне право / Виконавче провадження / Історія політичних вчень / Конкурсне право / Конституційне право зарубіжних країн / Конституційне право Росії / Криміналістика / Міжнародне право / Спадкове право / Право власності / Право соціального забезпечення / Право юридичних осіб / Правознавство / Підприємницьке право / Сімейне право / Соціологія права / Судова психіатрія / Судова справа / Митне право / Теорія та історія держави і права / Трудове право / Кримінальне право / Кримінальний процес / Фінансове право / Екологічне право / Ювенальна юстиція / Юридична антропологія / Юридична техніка / Юридична етика
Головна >
Юридичні науки >
Правознавство >
« Попередня Наступна »
М.В. Мархгейм, М.Б. Смоленський, Е.Е. Тонков. Правознавство: підручник. - 9-е вид., Испр. і доп. - Ростов н / Д: Фенікс. - 413 с. - (Вища освіта)., 2009 - перейти до змісту підручника

1.13. Юридична відповідальність

загрузка...

Оскільки, як уже зазначалося, все поводження людей з точ-ки зору права має дві полярні різновиди (правомірне і протиправне), то й відповідальність розглядається у двох аспектах: позитивному і негативному (проспективном і ретроспективному). Проспективний (позитивний) аспект відповідальності пов'язаний з позитивним ставленням особи до здійснюваних їм вчинків. Відповідальність у цьому сенсі розглядається як усвідомлена і сприйнята особою соціальна необхідність ініціативного виконання обов'язку (морального, правового, політичного). Це відповідальність за майбутню поведінку.

Ретроспективна відповідальність пов'язана з уже досконалим діянням. Одним з різновидів соціальної відповідальності є юридична.

Кожна держава, видаючи правові норми, вживає заходів щодо їх охорони, і порушення цих норм тягне за собою юридичну відповідальність. Залучення порушника правових норм до юридичної відповідальності є реакцією держави на вчинений правопорушником діяння. До правопорушника в цьому випадку компетентні державні органи застосовують заходи примусу. Це означає, що держава негативно оцінює протиправну поведінку порушника правових норм і змушує його зазнавати негативні для нього наслідки, такі як: позбавлення волі, накладення штрафу, відшкодування матеріального збитку і так далі.

Однак не завжди державне примус є відповідальністю, як наприклад, якщо правопорушник затриманий міліцією і проти його волі доставлений у відділення міліції, це ще не є юридичною відповідальністю. Але коли правопорушник постане перед судом і суд призначить йому покарання - це вже юридична відповідальність.

У юридичній літературі виділяються ознаки юридичної відповідальності.

Визнано, що вона завжди спирається на державний примус; конкретна форма реалізації санкцій передбачається нормами права. До ознак юридичної відповідальності відноситься і те, що вона настає за вчинене правопорушення (є його наслідком) і пов'язана з громадським осудом. Юридична відповідальність виявляється ДЛЯ правопорушника в певних негативних наслідки особистого, майнового, організаціоннофізіческого характеру і втілюється у встановленій процесуальній формі.

Юридична відповідальність призначена для того, щоб покарати порушника, попередити його неправомірні дії в майбутньому. Отже, юридична відповідальність носить виховний характер. Відповідальність, яку несе правопорушник, є виховної заходом не тільки для нього самого, а й надає виховний вплив на оточуючих. Винятком є ??смертна кара. Тут головною метою такого запобіжного є виховний вплив на оточуючих.

Інститут юридичної відповідальності будується на основі ряду принципів, серед яких законність (вимога суворої і точної реалізації правових приписів), обгрунтованість (тобто встановлення факту правопорушення як об'єктивної істини), справедливість (т.е . не можна призначити кримінальне покарання за проступок; за одне правопорушення має бути одне покарання; вид і міра відповідальності залежать від тяжкості правопорушення; відповідальність несе той, хто скоїв правопорушення), доцільність (тобто відповідність обраної відносно правопорушника заходи впливу цілям юридичної відповідальності ), невідворотність (тобто неминучість відповідальності за будь-яке правопорушення), індивідуалізація покарання (тобто відповідальність за вчинене правопорушення винний повинен нести сам).

Визначено п'ять видів юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна і матеріальна.

Найбільш суворої є кримінальна відповідальність. Вона застосовується до осіб, якими вчиняються общественноопасние діяння, злочини, які караються згідно з кримінальним кодексом. До такої відповідальності відносяться: штраф у великому розмірі, позбавлення волі, конфіскація майна і т.д.

Вчинення адміністративного проступку тягне за собою адміністративну відповідальність. Адміністративний проступок не є суспільно-небезпечним діянням, тому й називається проступком, а не злочином. До таких провин відносяться: порушення загальнообов'язкових правил поведінки в громадських місцях, порушення правил протипожежної безпеки, порушення правил охорони праці та технічної безпеки, правил торгівлі, полювання, рибного лову і т.п.

Залучення до адміністративної відповідальності, як правило, тягне за собою такі заходи, як, наприклад, накладення штрафу, позбавлення права керування автомобілем, конфіскація предметів полювання чи риболовлі.

Заходи адміністративної відповідальності застосовуються, як правило, не судом, а органами державної інспекції, а також місцевими адміністративними комісіями, тобто тими державними органами, яким правопорушник за родом своєї діяльності не підпорядкований.

Дисциплінарна відповідальність застосовується при порушенні трудової дисципліни. Як правило, це виражається в оголошенні зауваження, догани, суворої догани, пониження в посаді, переведення на менш оплачувану роботу, звільнення з ініціативи адміністрації. Ця відповідальність застосовується вищестоящими організаціями по відношенню до робітників і службовців підпорядкованих їм нижчестоящих організацій. Дисциплінарна відповідальність застосовується відповідно до норм трудового права, а в армії - відповідно до норм дисциплінарного статуту.

Цивільно-правова відповідальність застосовується до громадян та юридичним особам в тому випадку, коли сторони порушують свої договірні зобов'язання, і у випадку заподіяної шкоди, наприклад, майну. До порушника можуть бути застосовані такі заходи, як, наприклад, штраф, виплата неустойки, пеня, визнання угоди недійсною. Цивільно-правова відповідальність застосовується загальним судом, а також арбітражним судом, іноді в адміністративному порядку.

Матеріальна відповідальність виникає в тому випадку, коли протиправні дії особи, яка працює на даному підприємстві чи установі, завдали матеріальних збитків цьому підприємству або установі. Матеріальна відповідальність здійснюється відповідно до норм трудового права. Зазвичай за завдані збитки з винного утримується частина його зарплати. Повна матеріальна відповідальність має місце 3.

Зак. 418 тоді, коли з винним укладено договір про повну матеріальну відповідальність. У разі якщо винний ухиляється від відшкодування шкоди, то справа може бути передана до суду.

Слід мати на увазі, що не всяке правопорушення тягне за собою юридичну відповідальність, оскільки існують обставини, що виключають її. Наприклад, неосудність, необхідна оборона, крайня необхідність, малозначність правопорушення, який представляє суспільну небезпеку, віднесені до випадків, що виключає юридичну відповідальність.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =