загрузка...

трусы женские купить
Авторське право / Аграрне право / Адвокатура / Адміністративне право / Адміністративний процес / Бюджетна система / Гірське право / Цивільний процес / Цивільне право / Європейське право / Житлове право / Виборче право / Інформаційне право / Виконавче провадження / Історія політичних навчань / Конкурсне право / Конституційне право зарубіжних країн / Конституційне право Росії / Криміналістика / Міжнародне право / Спадкове право / Право власності / Право соціального забезпечення / Право юридичних осіб / Правознавство / Підприємницьке право / Сімейне право / Соціологія права / Судова психіатрія / Судова справа / Митне право / Теорія та історія держави і права / Трудове право / Кримінальне право / Кримінальний процес / Фінансове право / Екологічне право / Ювенальна юстиція / Юридична антропологія / Юридична техніка / Юридична етика
« Попередня Наступна »

§ 11.2. Застосування права і його форми

Застосування права - найважливіша форма реалізації правових норм. Це владна діяльність органів держави (чи інших органів за уповноваженням держави), які, використовуючи свої спеціальні повноваження, видають акти індивідуального значення на основі норм права, вирішуючи тим самим по суті ті чи інші конкретні питання багатогранного життя суспільства. Таке розуміння застосування права засноване на специфіці владної діяльності державних органів з реалізації приписів правових норм з тим, щоб не допустити розчинення діяльності державного апарату серед інших проявів громадської самодіяльності та ініціативи.

Характер держави як апарату владарювання зумовлює можливість і необхідність діяльності щодо застосування права. У даному випадку держава з метою упорядкування суспільного життя, встановлення чітких організаційних засад взаємовідносин між людьми передає вирішення певних питань у компетенцію законодавчо встановлених органів. Застосування права - це одна з форм державної діяльності, коли компетентний орган виступає від імені держави, за його уповноваженням.

Застосування права необхідно там, де правовідносини, з урахуванням його складності і важливості з точки зору вирішення завдань, що стоять перед владою, може виникнути лише за рішенням органу, який уособлює державну владу, або де правоотношение повинно пройти контроль з боку держави в особі її владних органів. Нагородження орденом, розірвання шлюбу, призначення на ту чи іншу посаду можливе лише за наявності рішення компетентного органу. Без таких рішень неможливо охороняти правові норми від порушень, карати правопорушників і ліквідувати шкідливі наслідки правопорушень.

Оскільки застосування права має надзвичайно важливе значення для регулювання суспільних відносин, видання актів застосування права підпорядковане певним порядком, відбувається в рамках передбаченої законом процедури. Таку процедуру можна проілюструвати на прикладі діяльності суду. Вона забезпечує послідовне проведення принципів законності при вирішенні конкретного випадку, всебічний розгляд обставин справи, охорону прав і законних інтересів громадян і організацій. В одних випадках норми про порядок розгляду справ досить детальні й складають самостійні процесуальні галузі права (кримінальне, цивільне судочинство), в інших - встановлюється лише певний порядок вирішення справ (призначення пенсій, прийом на роботу і т.

д.).

Застосування права підрозділяється на такі форми, як оперативно-виконавча і правоохоронна (див. схему 38). Під оперативно-виконавчої діяльністю мається на увазі організація виконання приписів правових норм, позитивне регулювання за допомогою індивідуальних актів (прийом на роботу, реєстрація шлюбу, рішення про будівництво об'єкта промисловості і т.д.). При цьому застосовується диспозиція норм права, що має не забороняє, а позитивний зміст. Це творча, організуюча робота по здійсненню що у праві політики головуючих у суспільстві соціальних сил. Сучасне цивілізоване держава ставить перед собою головним чином творчі, творчі завдання щодо забезпечення розвитку економіки та інших сфер життя суспільства. Тому ця форма застосування права є для нього основною, профілюючою. За допомогою її об'єднується і направляється діяльність федеральних міністерств, служб і агентств, організацій, підбираються кадри, конкретизуються планові завдання, забезпечуються права особистості і т.д.

Правоохоронна діяльність спрямована на охорону норм права від яких би то не було порушень, застосування заходів державного примусу до правопорушників, забезпечення виконання призначених заходів покарання (стягнення), а також вживання заходів з попередження порушень у майбутньому. Така діяльність характерна в першу чергу для так званих юрисдикційних органів (суд, прокуратура, органи внутрішніх справ), для органів контролю і нагляду. У той же час і виконавчі органи, керівники підприємств та установ, ряд громадських організацій також займаються цією діяльністю (винесення догани керівником підприємства та ін.)

У правоохоронній діяльності особливо важливий процесуальний порядок розгляду справ, що гарантує повне і всебічне вивчення обставин правопорушення, охорону прав громадян, що залучаються до правової відповідальності, що усуває можливість помилок і неправильних рішень.

Схема 38

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон