загрузка...

трусы женские купить
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
« Попередня Наступна »

11.1. Моделі організаційного розвитку

Парадигма як система форм мінливої ??конструкції застосовна до форм суще-ствования організацій таким чином. Складемо класифікацію (модель складу) організацій в залежності від форм управління ними.

Закрита модель характеризується единоначалием в управлінні організації. Канали інформації в даній моделі (графічно вона зображена на рис. 11.1) розташовані строго вертикально, а інформація по них надходить переважно зверху вниз, тому тут боротьба за інформацію рівносильна боротьбі за владу.

Рис. 11.1. Закрита модель управління

Ініціатива в закритій моделі не заохочується, вся відповідальність лежить на руко-водія. Модель добре працює, коли вдається побудувати ієрархію для здійснення процесу у вигляді конвеєра, тому діяльність працівників повинна бути як можна пів-неї регламентована у вигляді положень, інструкцій, стандартів і т. д. Слабкість її полягає в тому, що при значній зміні зовнішнього середовища модель може зруйнуватися, як, наприклад, підприємства російського ВПК при проведенні економічних реформ в країні.

Розглянута модель структури властива в цілому організаціям, що працюють в системі з плановою економікою.

Тип керівника, характерний для реалізації закритої парадигми, відповідає типу особистості SJ.

Керівники цього типу орієнтовані на стабільність і порядок; стре-мятся встановлювати офіційні взаємини з персоналом; цінують в підлеглих працьовитість, старанність і дисципліну; схильні, швидше, критикувати підлеглих за помилки, ніж винагороджувати за заслуги.

Модель випадкового управління типова для НДІ і КБ, в яких функціонують тимчасові творчі колективи працівників. Така модель (рис. 11.2) передбачає нали-чие високого динамічного потенціалу організації, в якій працюють творці і експе-ріментатори. Тут слабо виражена ієрархія управління, тому керівнику складно управляти подібною організацією.

Рис. 11.2. Модель випадкового управління

Тип керівника, характерний для реалізації випадкової моделі управління, відповідні типу особистості SP. Керівники цього типу орієнтовані на дії по рі-нію реально виникаючих проблем; володіють талантом ведення переговорів, особливо в кризових ситуаціях; гнучкі і терпимі до підлеглих, з якими прагнуть встановити відносини співробітництва; багато уваги приділяють своєчасному виявленню та устра-нению неполадок в роботі організації .

Прикладом відкритої моделі управління може бути Британський парламент, в кото-ром усі рівні в правах і відповідальності і де кожен парламентарій може висловити свою думку з обговорюваних питань.

У даному випадку важливі позиція партнерства і робота командою. В організаціях подібного роду (рис. 11.3) в управлінській команді (гласно або негласно) розписуються ролі членів команди: голова, навігатор (який визначає курс), генератор ідей, оцінювач, працівник-виконавець, постачальник, миротворець і фіналіст.

Завдання голови в роботі такої команди - вислухати всі точки зору, на що тра-тится багато часу. Голова може виступати як модератор обговорення (активно брати участь у процесі) або фасилітатор (організовувати процес, полегшувати участь кожного члена команди у виробленні рішень без активного своєї участі).

Рис. 11.3. Відкрита модель управління

Тип керівника, характерний для реалізації відкритої парадигми, відповідає типу особистості NF. Керівники цього типу орієнтовані на людей і прагнуть враховувати соціальні наслідки управлінських рішень; володіють талантом переконувати і вдих-новлять підлеглих; схильні приймати рішення, грунтуючись на особистих симпатіях і антипатіях; але в той же час вони часто закривають очі на проблеми, в надії, що все владнається само собою.

Організаційна модель типу ідея характерна для синхронних організацій, в кото-яких працівники, захоплені якою-небудь ідеєю, як метал за магнітом, фанатично дви-гаются в одному напрямку. Ідея, обговорена і прийнята членами організації, задає напрям руху, але в разі прояву змін, що ганьблять ідею, організація розпадається. Графічна модель такої організації представлена ??на рис. 11.4.

Рис. 11.4. Модель управління типу ідея

Керівник подібної організації повинен мати риси харизматичної особистості. Тип керівника, характерний для реалізації моделі управління типу ідея, відпо-ствует типу особистості NT. Керівники цього типу орієнтовані на відкриваються стратегічному можливості і володіють талантом системного мислення; проявляють ентузіазм до ідей підлеглих;

з натхненням приймаються за нові проекти, але найчастіше не доводять їх до кінця.

У процесі життєвого циклу організація може відповідати всім чотирьом роз-гляд парадигм. Розглянемо докладніше етапи організаційного розвитку.

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон