загрузка...

трусы женские купить
« Попередня Наступна »

11.1 Економічна сутність інвестицій

В даний час у нашій країні загальні правові, соціальні та економічні питання інвестиційної діяльності визначаються Законом "Про інвестиційну діяльність у РРФСР", який затверджений ВР УРСР 26 червня 1991, і Законом "Про іноземні інвестиції" затв. від 4 липня 1991 р. (1,2).

Інвестиціями в цих Законах названі грошові кошти, цільові банківські вклади, такі, як, акції та інші цінні папери, технології, машини, устаткування, ліцензії, в тому числі на товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно або майнові права, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку (доходу) і досягнення позитивного соціального ефекту (1). У такому формулюванні поняття інвестицій найближче за змістом до ринкового підходу, що створює передумови формування ринкових механізмів розподілу інвестиційних рішень. В умовах централізованого механізму розподілу інвестицій в нашій країні загальноприйнятим було наступне визначення інвестицій (капіталовкладень): "Капітальні вкладення - фінансові кошти, що витрачаються на будівництво нових і реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств (виробничі капітальні вкладення), на житлове, комунальне і культурно -побутове будівництво (невиробничі капітальні вкладення) "(3).

"Інвестиція (вкладення) - це витрата готівки або їх еквівалента з метою отримання в майбутньому суми, що перевищує витрачену" - стверджують Д. Стоун, К.Хітчімг в книзі "Бухгалтерський облік і фінансовий аналіз" : підготовчий курс (переклад з анг. Ю.А.Огібіна та ін); АТЗТ "Літера плюс", Спб, 1994 р.

Дані визначення показують відмінності в розумінні сутності інвестицій в плановій та в ринкової системах. Наведені визначення капітальних вкладень носять виражений витратний характер і звужують область інвестування тільки до вкладень у збільшення і вдосконалення основних фондів. Факт існування фінансових та інших видів інвестицій вітчизняною економічною наукою не розглядалося, тому що в умовах адміністративної системи розподілу ресурсів, однаковості форм власності іншого підходу не могло бути.

Таким чином, в умовах планової системи господарювання інвестиції виступали у вигляді витрат, які відрізнялися від поточних витрат лише одноразовим характером.

У ринковій економіці під інвестиціями традиційно розуміється процес вкладення коштів (в будь-якій формі) для отримання доходу або будь-якого ефекту. Таке розуміння є найбільш загальним і поширеним. (1)

- la? R?? N???? TrrT? ??????? ^ Tn?? ? BNON? / /??? T? Tn?? ??? Б. ftT?? o? BNON?, 1991, № 29 (? Tf BNON?) (2)

- la efTn??? N ^ е1аеП0е0еуб / /??? T? Tn?? ??? Б. NT???? BNON?, 1991, № (? Tf BNON?) (3)

-? R?? N???? Trr?? ??????? ^ Tn?? ??????????? ? ? N????? Б?? F??, Е-?.:? O??, 1995 а. (? O??).

207

Іноді інвестиції трактуються як акт відмови від сьогоднішнього (негайного) споживання благ заради більш повного задоволення потреб у наступні періоди. Найбільш загальне визначення, яке можна дати акту вкладення капіталу, зводиться до наступного: інвестування являє собою акт обміну з задоволення сьогоднішньої потреби на очікування задовольнити її в майбутньому за допомогою інвестиційних благ (4). Дані два визначення ресурсу, витрачаючи який можна одержати намічений результат. Таким чином, в умовах ринкової економіки сама сутність інвестицій містить у собі поєднання двох сторін інвестиційної діяльності: витрат ресурсів і результат. Інвестиції здійснюються з метою отримання доходу (результату) і стають даремними, якщо вони даного доходу не приносять. У цьому і полягає сутність так званого ринкового підходу до поняття інвестицій. Теорія інвестицій традиційно розглядається західної економічної наукою, як центральна проблема, розв'язувана як з мікро-, так і з макроекономічних позицій.

Цього товару інвестицій ставить в основу процес прийняття інвестиційних рішень на рівні підприємств, надаючи в розпорядження підприємців конкретні науково обгрунтовані методи формування оптимальної інвестиційної політики. Макроекономічна інвестиційна теорія, основоположником якої є Д. Кейнс, розглядає проблему інвестування з позицій народного господарства, приділяючи основну увагу державної інвестиційної політики, політики доходів і зайнятості.

У теорії Кейнса інвестиції визначилися як частина доходу, яка не була використана на споживання в поточному періоді. Інвестиції виступають в якості зворотнього боку процесу заощадження. Як відомо, Кейнс у своїй макроекономічної теорії досліджував механізм інвестиційного процесу, звертаючи особливу увагу на взаємозв'язок між інвестиціями та заощадженнями.

Основні моменти механізму інвестиційного процесу полягають у наступному. У розвинутій економічній системі відбувається визначення функцій заощадження та інвестування. Певна частина заощаджень може інвестуватися безпосередньо. Це основна частина заощаджень дрібних і середніх підприємств, фермерських господарств. Інша частина коштів зберігається суб'єктами економічних відносин для майбутніх витрат (споживчих чи інвестиційних).

У надії на майбутні заощадження можуть розроблятися інвестиційні проекти.

Рішення про розміри заощаджень та інвестиційних витратах приймаються різними суб'єктами з урахуванням різних передумов. Заощадження здійснюються домашніми господарствами і регулюються споживчими перевагами (схильністю до споживання за Кейнсом). Інвестиційні рішення, що приймаються підприємцями, схильні до впливу їх суб'єктивних оцінок попиту на вироблені товари та мають нестабільний характер. Очікуваним величинам інвестицій і заощаджень передує завжди одна і та ж величина, в теж час, очікувані (плановані учасниками інвестиційного процесу) значення цих величин можуть різнитися. Їх слід розглядати, як два види припущень щодо майбутнього: з точки зору виробників і споживачів благ, збіг яких може виникнути тільки випадково. При розбіжності цих величин виникає дві ситуації. Якщо плановані заощадження більше, ніж інвестиції, то рівність фактичних значень цих величин відновлюється насильно, шляхом вимушених інвестицій у запаси нереалізованих благ. Відбувається криза перевиробництва. У цих умовах державне регулювання здатне розширити

(4) - lanna I. ЕЗеоаЗее е iaofau і'оеТаеіГТаТ м'Е & а & ??е & ГЕУ еа'ГеоаеТаеТж & Геї / / 1 & Е. п оЕаГо. -L.: ЙоаоеПоееа, 1971.

208

"Ефективний попит", наприклад, власними витратами.

Для нашої країни була характерна інша ситуація, господарство інвестувало більше, ніж заощаджувати.

У цьому випадку, насильницьке вирівнювання фактичних інвестицій і заощаджень призводить до виникнення у споживачів вимушених заощаджень, не підкріплених товарною масою, що послужило в підсумку основним джерелом інфляційних процесів.

Інвестиційний процес відіграє основну роль у формуванні структури виробництва, переорієнтація якої є центром виробляються в даний час економічних реформ.

Тому, основні зміни, які повинні відбутися у вітчизняній економіці при перекладі господарського механізму на ринкові відносини, стосується в першу чергу процесу прийняття інвестиційних рішень. На зміну традиційному в плановій системі народногосподарському підходу до формування інвестиційного процесу повинен прийти механізм прийняття інвестиційних рішень на рівні підприємств, як повноцінних суб'єктів ринкових відносин, самостійно проводять свою інвестиційну політику і несуть за її результати фінансову відповідальність.

Підприємство, приймаючи інвестиційні рішення, сьогодні стоїть перед вибором серед численних напрямів розвитку, різноманіття варіантів технічних рішень. Від того, наскільки правильний буде вибір кожного конкретного підприємства, залежить розвиток економіки в цілому, так як інвестиційний процес в макроекономічному сенсі складається з безлічі інвестиційних рішень, самостійно прийнятих окремими підприємствами. Це дозволяє розглядати створення механізму формування інвестиційного процесу на підприємстві, як центральну проблему, що стоїть, в даний час, перед економічною наукою, її теорією і практикою.

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон