загрузка...

трусы женские купить
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
« Попередня Наступна »

10.3 Прогнозування в ситуаційному менеджменті

Методи прогнозування мають забезпечувати можливість передбачення розвитку проблемних ситуацій. Важливість цього кроку в циклі управ

128

лення пояснюється тим, що він є, фактично, друга після ідентифікації ситуації кроком у вирішенні ситуаційних завдань управління.

Дійсно, розпізнавши ситуацію, визначивши причину і джерела її виникнення, необхідно відповісти на питання: як далі вона може розвиватися, до яких наслідків може привести? Це має суттєве значення для прийняття рішення на кожному етапі процесу ситуаційного управління.

Різноманіття можливих методів і методик прогнозування, як відомо, поділяються на: евристичні (що використовують думку експертів) та математичні. Математичні методи, в свою чергу, диференціюються на методи моделювання процесів розвитку (необхідна умова при цьому - наявність моделі процесу) і методи екстраполяції (систематичні методи).

Методи екстраполяції знаходять досить широке застосування в прогнозуванні ситуацій.

Роль методів екстраполяції в прогнозі кількісних параметрів ситуації важко переоцінити. Проте, слід зазначити, що більшість цих методів розроблено в припущенні про ймовірне законі породження даних, що, як правило, не відповідає суті виникнення і розвитку ситуацій.

Математичний методи прогнозування на основі моделювання процесів розвитку ситуацій представляють, ймовірно, найбільш адекватний апарат для реалізації даного етапу ситуаційного управління. З цією метою розробляється математична модель процесу, в основі якої лежить структура реально функціонуючої системи. Після прив'язки моделі до реального процесу її можна розглядати як аналог для цілей прогнозу та імітації прогнозу. Розробка і прийняття моделей даного класу вимагає великих витрат кваліфікаційного праці і часу.

Тому розробляються і приймаються ці моделі, як правило, для оцінки глобальних явищ і процесів.

128

Експертні моделі прогнозування розвитку складних систем найбільш широко поширені в такій предметної області, як прогнозування науково-технічного процесу. Найпростішим різновидом експертних методів в ситуаційному управлінні є проведення традиційних нарад з аналізу яких проблем.

Різновидом більш складних методів проведення таких нарад є "мозковий штурм", реалізований за допомогою спеціальних експертних груп. Метод Дельфи - багатоетапна експертна процедура, яка, спрощено може бути представлена ??як ітераційне застосування методу "мозкового штурму". Метод Дельфи дозволяє виключити вплив суб'єктивних факторів негативного характеру, неминуче виявляються при взаємодії груп експертів, і таким чином отримати узгоджену групову оцінку параметрів розвивається проблеми.

Недоліком методу Дельфи, так само як і ряду інших евристичних методів, є труднощі, а часом і неможливість поділу етапів структурної оцінки ситуації і кількісної оцінки її параметрів. Це ускладнює використання даного методу у вирішенні завдань ситуаційного управління, що характеризуються складною структурою і різноманітними зв'язками розвивається ситуації.

Плідним підходом, застосовуваним при структуризації як самої ситуації, так і варіантів її розвитку і розміщення, є морфологічний аналіз Цвикки. Цей підхід дозволяє здійснювати систематичне перерахування всіх можливих комбінацій структурних компонентів проблеми, що є гарною основою для написання сценаріїв розвитку ситуацій.

Перспективним методом формування прогнозованих моделей складних ситуацій і моделей їх вирішення є метод "дерева цілей", що дозволяє давати подальшу кількісну оцінку параметрів структурних компонентів ситуації.

Найбільш відомою концепцією методу "дерева цілей" є метод ПАТЕРН. Більшість підходів, пов'язаних з

129

побудовою "дерева цілей", не містить процедур чи принципів, що забезпечують побудову "дерев". Побудова "дерев цілей" концентрує увагу на тих подіях, які повинні здійснюватися для настання бажаного, кінцевого події, тобто етапу розміщення ситуацій. При всіх перевагах цього методу слід зауважити, що, акцентуючи увагу на кінцевій меті реалізації процедури ситуаційного управління, він не відображає ті причини і проблеми, які є джерелами виникнення ситуацій чи перешкоджають їх розміщенню. Не враховуються структурні горизонтальні і вертикальні зв'язки управління, необхідні як для прогнозування ситуацій, так і для вироблення рішень.

У цьому зв'язку доцільним є використання деяких методів теорії надійності, застосовуваних для прогнозування відмов складних систем. Необхідність прогнозування відмов зажадала розробки адекватних методів, що враховують як структурний аспект системи, так і можливість відмов її елементів в процесі функціонування. Одним з методів, ефективно вирішують цю проблему, є метод "дерева неполадок" [13]. Він заснований на поєднанні експертних оцінок (на стадії побудови структури причинно-слідчого "дереванеполадок") і кількісних оцінок - ймовірностей виходу з ладу елементів системи.

"Дерево неполадок" показує, яким чином кінцева подія (вершина "дерева") зможе виникнути з послідовностей і комбінацій відмов елементів системи. Побудова такого "дерева" - експертна процедура, в результаті виконання якої будується "дерево", з подій різного рівня і сполучних їх логічних блоків. Після розробки "дереванеполадок" виконується процедура його якісного аналізу - виявлення аварійних сполучень, наборів подій, що призводять до появи небажаного кореневого події. Ця процедура може бути формалізована. Збільшення інформативності "дереванеполадок" досягається доповненням подій його низького рівня ймовірностями їх появи. Обчислення веро

129

ятность різних шляхів, що призводять до кореневого подією (вершина "дерева"), дозволяє ранжувати ці шляхи [5].

Особливістю прогнозування в ситуаційному менеджменті є та обставина, що на відміну від інших випадків, тут прогнозування носить практично постійний характер [6] (рис.4.1).

На стадії стратегічного, інноваційного і тактичного (виробничого) планування функція прогнозування зазвичай передує плануванню і може іноді слідувати за ним (за необхідності). При появі проблемної ситуації виникає потреба спрогнозувати хід її розвитку (глибину і тривалість), виконати прогноз витрат і результатів, тобто виявити доцільність і спрямованість заходів з ліквідації створилася загрози безпеки існуванню фірми.

130

Прогнозування витрат Прогнозування наслідків Ухвалення рішення

Реалізація

Рис.4.1. Етапи і місце прогнозування в ситуаційному менеджменті

І, нарешті, при прийнятті рішення щодо виходу з виниклої ситуації є досить важливим спрогнозувати ті наслідки (економічного, політичного, екологічного характеру), які очікують фірму після виходу її з кризи.

Таким чином, функція прогнозування в ситуаційному менеджменті займає одне з провідних місць і її виконання має здійснюватися висококваліфікованими фахівцями різного профілю-системними аналітиками, економістами, менеджерами і т.п.

131

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон