загрузка...

трусы женские купить
Event-менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
« Попередня Наступна »

10.3. Багатонаціональні і глобальні корпорації

Процеси інтеграції та диференціації як прояв адаптації організацій до умов зовнішнього і внутрішнього середовища спонукають окремі організації консолідувати свої ресурси, необхідні для досягнення цілей розвитку. Тому раз-растание корпоративних структур являє собою одну з найважливіших тенденцій сучас-ного розвитку економіки, основу якої більшою мірою складають національні і транснаціональні корпорації.

Транснаціональна корпорація (ТНК) у світовій практиці розглядається як осо-бий вид корпорації, яка переросла національні рамки і здійснює свою діяльність на світовому ринку через свої закордонні філії та дочірні підприємства.

За останні кілька десятиліть виникло кілька десятків тисяч ТНК, маю-щих сотні тисяч філій по всій планеті, володіють третю виробничих фондів і виробляють більше третини загальнопланетарного продукту [2].

Крім того, ТНК часто служать рушійною силою міжнародного руху позикового капіталу. Материнські корпорації часто надають дочірнім підприємствам капітал в розрахунку на майбутні виплати. Прямі іноземні інвестиції є аль-тернатівой міжнародному руху позичкового капіталу в тій мірі, в якій ТНК фінан-сіруют свої дочірні підприємства. Пряме іноземне капіталовкладення - те ж, що вулиця з двостороннім рухом. Наприклад, американські фірми розширюють свої фили-али в Європі, а європейські фірми - свої дочірні підприємства в США. Водночас, визнаючи, що ТНК діють як рушійна сила міждержавногопереміщення капіталу, помилково розглядати прямі іноземні інвестиції як альтернативу виходу тієї чи іншої країни на ринок позикового капіталу. Головна мета прямого іноземного інвестування-ня - полегшити створення міжнародних корпоративних структур, сприяючи тим самим розширенню зони контролю [48].

Глобалізація діяльності ТНК є запорукою їх виживання і свого роду завер-шує кроком у напрямі її транснаціоналізації.

Процес глобалізації супроводжується безперервної розробкою стратегічних про-ектов і програм. Так, за результатами опитування радіоелектронних фірм США, реалізацією планів глобалізації зайняті 45% фірм, 32% - ведуть розробку планів глобалізації, 13%

- збираються нею зайнятися, і тільки 10% - не бачать в цьому сенсу.

Нині діючі ТНК відрізняються від багатонаціональних фірм, що з'явилися в

1960-х рр.., Коли в пошуках дешевої робочої сили багатонаціональні фірми відкривали за межами своєї країни переважно складальні підприємства , здійснюючи НДДКР і збут готової продукції в своїй країні. В даний час ТНК створюють на території інших країн не тільки виробничі підприємства, а й науково-дослідні цен-вки, відділи збуту і маркетингу, привертають до керівництва представників різних країн, що забезпечує просування науково-технічного прогресу в усьому світі. В силу зазна-ченного, ТНК накопичили величезний досвід організації та управління, поєднуючи міжнародну інтеграцію виробництва і локальну гнучкість управління.

Наприклад, японські фірми стали відкривати за межами своєї країни як виробниц-недержавні підрозділи, так і науково-дослідні центри. При цьому, правда, глав-ниє рішення приймаються все ж у головному офісі, який розташований в Японії, причому іноземці в них, як правило, не працюють.

При розгляді напрямків стратегічного розвитку корпорацій розміщення виробництва часто впирається в наявність ресурсів. Наприклад, видобуток алюмінію повинна розміщуватися там, де є родовища бокситів, в той час як процес виплавки

алюмінію тяжітиме до джерел дешевої електроенергії. Виробники персональ-них комп'ютерів проводять свої наукомісткі конструкторські розробки в Массачусетсі або Північної Каліфорнії, а трудомісткі складальні підприємства розміщують в Сінгапурі або Ірландії. Однак транспортні витрати або інші труднощі торгівлі можуть впливати на розміщення.

Управління підприємствами, розташованими в різних країнах, може ефективно здійснюватися з однієї країни з використанням сучасних інформаційних техно-логій і глобальних мереж. Ці зв'язки формують основу корпоративної структури, та й сама фірма існує головним чином для того, щоб полегшити встановлення таких зв'язків. Багатонаціональні корпорації існують завдяки тому, що такі зв'язки більш вигідно встановлювати всередині однієї фірми, а не між різними фірмами. Тому дви-жущую силу створення багатонаціональних фірм називають интернализацией.

На практиці багатонаціональні корпорації відіграють велику роль у світовій тор-Гауліт та інвестиціях. Наприклад, половина американського імпорту припадає на торго-влю між «спорідненими» підприємствами.

Під цим виразом ми маємо на увазі, що підприємство-продавець, як і покупець, у великій мірі належить одному і тому ж власнику і контролюється ним. Тому можна вважати, що половина американського імпорту припадає на угоди між відділеннями багатонаціональних фірм. Водночас 24% американських активів за кордоном належать зарубіжним філіям амери-канських фірм. Таким чином, хоча торгівля та інвестиції США не повністю контролі-руются багатонаціональними корпораціями, але значною мірою здійснюються ними.

Головними формами об'єднання (інтеграції) корпорацій є:

- горизонтальна інтеграція, що має на меті одержання економії на масштабі і усі-ня ринкової влади;

- вертикальна інтеграція, спрямована на забезпечення більшої безпеки снаб-вання сировиною і необхідними компонентами ринків збуту;

- диверсифікація діяльності корпорацій з метою більш ефективного розподілу ня ризиків, яка веде до формування конгломератів.

В останнє десятиліття XX в. процес злиття і поглинання корпорацій в Європі охопив всі провідні галузі промисловості: хімічну, електронну, Електромаши-ностроеніе, автомобілебудування, харчову та аерокосмічну. За останні 25 років число ТНК провідних промислово розвинених країн зросла з 7 до 24 тис. Нині у світі діють 37 тис. ТНК, які контролюють близько третини активів у приватному секторі, їх обороти становлять близько 5,5 трлн дол До кінця 1990 м. накопичення міжнародних прямих інвестицій у світі досягли 1,7 трлн дол проти 517 млрд дол в 1980 р., 211 млрд дол - в 1973 р. і 112 млрд дол - в 1967 р. Після 1983 вивіз прямих інвестицій возра-став (в поточних цінах) в середньому на 29% на рік, що в три рази швидше приросту експорту (9,4% на рік) і в 4 рази - світового виробництва (7,8% на рік).

Зростання міжнародних прямих інвестицій відображає той факт, що ТНК набувають все більш важливу роль у світовій економіці. До початку 1990-х рр.. вони перетворилися на глав-ний двигун світового економічного зростання. В останні роки ТНК забезпечували 80% приватних витрат по всьому світу на дослідження і розробки. При цьому вони контролюють-вали таку ж частку міжнародної торгівлі. Вартість продукції, виробленої зарубіжними відділеннями ТНК, перевищила обсяг міжнародної торгівлі [48].

Головною причиною активізації зарубіжної діяльності компаній світового класу є необхідність прискорення поставки продукції або послуг замовнику. На думку експертів, ТНК мають наступні переваги [2], тобто можливості:

- подолання торгових бар'єрів;

- зниження конфліктних ситуацій на міжнародному ринку;

- подолання різних державних обмежень на діяльність фірм (напри-мер, у сфері ліцензування);

- оптимізації витрат і доходів (якщо попит падає в одному регіоні, можна повели - чить продажі за рахунок іншої продукції або іншого регіону);

- швидкого поширення нових технологій у різні країни.

Переростання національних корпорацій у ТНК добре видно на прикладі амери-канской фірми «Дженерал електрик»: створені на території 22 країн (не рахуючи США) науково-дослідні, виробничі і збутові відділення із загальною чисельністю зайнятих 49 тис. осіб (майже 17% від загальної чисельності фірми). Частка зарубіжних про-даж фірми становить близько 25%. Управління всіма зарубіжними відділеннями осуще ствляется через мережу Інтернет. Деякі дані, що характеризують діяльність ТНК, наведено в табл. 10.3.

Основні підрозділи ТНК [41] показані на рис. 10.4: головна штаб-квартира; регіональні офіси; центри НДДКР і власне виробничі підрозділи, а також перераховані основні умови їх розміщення.

Рис. 10.4. Умови розміщення основних підрозділів ТНК

Важливу роль при розміщенні штаб-квартири відіграє наявність фінансових і Інформаційним центрів, розгалуженої мережі ділових послуг, сучасних засобів зв'язку. До регі-ональних офісам, поряд з уже зазначеними вимогами, додається забезпеченість засобами транспорту. Як правило, регіональні офіси розміщуються у великих містах і столицях.

Параметри найбільших ТНК

Таблиця 10.3

Для розміщення центрів НДДКР одним із значущих умов слід назвати наявність кваліфікованих кадрів, а для виробничих підрозділів істотними фак-торами є наявність дешевої робочої сили, ціна на землю, а також умови зниження комерційних і політичних ризиків.

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон