загрузка...

трусы женские купить
Event- менеджмент / Адміністративний менеджмент / Бренд-менеджмент / Інноваційний менеджмент / Інформаційний менеджмент / Контролінг / Лідерство / Менеджмент в галузі / Менеджмент ресторанного та готельного бізнесу / Менеджмент (іспит) / Організаційна поведінка / Організація виробництва / Основи менеджменту / Практика з менеджменту / Виробничий менеджмент / Ризик-менеджмент / Стратегічний менеджмент / Теорія управління / Управління організацією / Управління персоналом / Управління проектами / Управлінські рішення
« Попередня Наступна »

10.1. Злиття, поглинання і приєднання організацій

Злиття, поглинання і приєднання організацій більшою мірою відносяться до корпоративних структурам.

Корпоративна форма бізнесу має ряд характеристик, які відрізняють її від інді-Індивідуальних підприємств і партнерств (товариств).

Корпорація знаходиться повністю у володінні її акціонерів, які придбали частки власності, звані акціями. Акціонери в якості власників корпора-ції мають певні права. Число голосів (прав) у кожного акціонера залежить від кіль-кості знаходяться у нього акцій.

Будучи власниками власності корпорації, акціонери мають право на частку доходів. Доходи (дивіденди) виплачуються акціонерам з розрахунку їх величини, приходячи-щейся на одну акцію. Частина прибутків корпорації, не виплачується як дивіденди, име-нуется нерозподіленим прибутком. Корпорація не зобов'язана щорічно виплачувати дивідендів і може використовувати цей прибуток як джерело фінансування інвестицій.

Акціонери не можуть бути примушені відповідати за зобов'язання і борги корпорації. Дана перевага не поширюється на власників індивідуальних фірм і товари-вин.

Процеси інтеграції та диференціації організаційних форм - це об'єктивні процеси прояви особливостей самоорганізації систем, їх адаптації до змінюю-щимся умов існування зовнішнього світу.

Основними цілями формування корпорацій є:

- збільшення ринкової частки;

- підвищення якості товарів;

- зниження витрат порівняно з конкурентами;

- розширення асортименту продуктів і підвищення їх привабливості;

- зміцнення репутації перед споживачами;

- підвищення якості обслуговування;

- розширення застосування інновацій;

- зміцнення конкурентних позицій на міжнародному рівні;

- зростання доходів ;

- зростання дивідендів;

- збільшення доходів на капітал, що інвестується;

- підвищення кредитного та облігаційного рейтингів;

- зростання потоків готівки;

- підвищення курсів акцій;

- поліпшення і оптимізація структури джерел доходів. Створення корпоративних об'єднань дозволить об'єднати структурам підвищити конкурентоспроможність як їх кінцевого продукту, так і бізнесу в цілому.

Корпорація (лат. corporatia - об'єднання) являє собою організацію чи союз організацій, створених для захисту інтересів і привілеїв її учасників і утворюють самостійну юридичну особу. Як правило, корпорація складається з материнської і дочірніх компаній, що мають різний юридичний статус і різні способи управ-ня.

Виділяють три рівні управління в корпорації:

- збори акціонерів - визначення загальних цілей діяльності компанії;

- рада директорів - визначення конкретних стратегічних завдань і способів їх досягнення;

- менеджери - реалізація висунутих завдань. Керуючі системи діляться на системи інсайдерів і аутсайдерів. Так, в системі інсайдерів власність зазвичай сосре-доточу в руках небагатьох акціонерів. Для систем аутсайдерів характерна менша концентрація власності, а контроль над трансформацією фірми зазвичай здійснюється ззовні.

Трансформація як організаційно-економічні перетворення фірм, при кото-яких змінюється склад юридичних осіб, що беруть участь у перетворенні, є невід'єм-емлемой складової динаміки розвитку організацій у зовнішньому середовищі.

Основні види трансформацій передбачені Цивільним кодексом РФ і відпрацьовано-дружини в ст. 57 - це злиття, приєднання, поділ, виділення і перетворення. При цьому злиття та приєднання, а також поділ і виділення попарно однорідні.

На основі практики бізнесу [20] можна додати до цих видів трансформацій ство-ня і ліквідацію підприємств, рекомбінацію, а також їх об'єднання з утворенням нової юридичної особи і протилежний йому процес роз'єднання. Отже, всього можна виділити вісім видів трансформацій, наведених на рис. 10.1.

Рис. 10.1. Види трансформацій організацій

Поглинання можна визначити як процедуру переходу однієї організації під кон-троль другий за рахунок придбання абсолютного або часткового права власності на поглинається організацію.

Злиття та поглинання являють собою процедуру зміни власника або вимірюв-вати структури власності компанії, будучи кінцевою ланкою у системі заходів з її реструктуризації. Їх цілями є збільшення добробуту акціонерів і досяг-ня конкурентних переваг на ринку.

Злиття та поглинання - це одні з основних методів реалізації трансформаційних-них стратегій. Якщо корпорація займає вдале положення на ринку, має хороші пер-спективи розвитку, але їй потрібно посилити свої позиції для досягнення конкурентних

переваг в даній галузі, то, використовуючи механізм злиття і поглинання, вона може досягти своєї мети, об'єднуючись або купуючи компанії того ж сегмента ринку.

Часто корпорації можуть здійснювати злиття і поглинання фірм з інших сегмен-тів ринку для зниження ризику своєї діяльності або розширення сфери свого присут-наслідком.

Якщо корпорація переглядає свої позиції на ринку, знаходить нові пріоритети, виділяє для себе основні напрямки своєї діяльності, звільняючись від неосн-них проблемних напрямків, а також якщо корпорація відчуває нестачу у фінансах, то вона може ефективно використовувати механізм злиття і поглинань для продажу або виділення окремих підрозділів, дочірніх компаній.

Розрізняються злиття горизонтальні, вертикальні, родові та конгломеративна

[41].

Горизонтальні злиття - об'єднання компаній однієї галузі, що виробляють одне

і той же виріб або здійснюють одні й ті ж стадії виробництва. У цьому випадку найбільш часто виникають такі ефекти:

- скорочення виробничих та інших витрат;

- розширення масштабів виробництва, збуту і т. п.;

- підвищення мобільності у розподілі фінансових ресурсів.

Вертикальні злиття - об'єднання корпорацій різних галузей, пов'язаних технологічним процесом виробництва продукції, тобто розширення корпорацією кола покупців результатів своєї діяльності або перехід на попередні виробничі-ні стадії, аж до джерел сировини, або на наступні - до кінцевого споживача (злиття гірничодобувних, металургійних і машинобудівних компаній). Така інтеграція може забезпечити більш низькі витрати виробництва та обігу, а також більш ефективний розподіл і використання ресурсів.

У світовому бізнесі не проходить тижня без повідомлень про багатомільярдні угоди щодо злиття компаній. За оцінками KPMG Corporate Finance, в 1997 р. таких угод було скоєно на 341 млрд дол, в 1998 р. - на 544 млрд дол і в 1999 р. - на 798 млрд дол Рекордом стало поглинання німецького гіганта Mannesman англо-американської телекомунікаційного компанією VodafoneAirtouch - сума операції 204 млрд дол

Родові злиття - об'єднання корпорацій, що випускають взаємопов'язану продук-цію. Наприклад, фірма, що виробляє фотоапарати, об'єднується з фірмою з випуску фотоплівки або хімічних реактивів.

Конгломеративна злиття - об'єднання корпорацій різних галузей без нали-чия виробничої спільності, тобто злиття корпорацій однієї галузі з корпорацією іншій галузі, яка не є ні постачальником, ні споживачем, ні конкурентом. У рам-ках конгломерату поєднувані корпорації не мають ні технологічного, ні цільового єдності з основною сферою діяльності фірми-інтегратора. Можна виділити три різно-видности конгломеративна злиттів:

- злиття з розширенням продуктової лінії - об'єднання неконкуруючих про-дуктів з схожими каналами реалізації та процесами виробництва;

- злиття з розширенням ринку - придбання додаткових каналів реалізації продукції. Наприклад, супермаркетів в географічних районах, які раніше не обслу-жива;

- чисті конгломератні злиття - не припускають ніякої спільності.

Серед інших класифікацій злиттів можна виділити національні та транснаціональних, дружні і ворожі, корпоративні альянси, виробничі, фінансові злиття і т. д.

Залежно від ставлення управлінського персоналу корпорацій до угоди слія-ня або поглинання виділяються злиття, які можуть здійснюватися на паритетних умовах (п'ятдесят на п'ятдесят). Проте наявний досвід свідчить про те, що модель рівності є найважчим варіантом інтеграції. Будь-яке злиття в резуль-Таті може завершитися поглинанням.

Тип злиттів залежить від ситуації на ринку, а також від стратегії діяльності компа-ний і ресурсів, якими вона володіє. Злиття та поглинання компаній мають свої особливості в різних країнах або регіонах світу. Так, на відміну від США, де відбуваються злиття або поглинання великих фірм, в Європі йде поглинання дрібних і середніх ком-паній, сімейних фірм, невеликих акціонерних товариств суміжних галузей.

Відповідні трансформаційні процеси в частині ліквідації та утворення нових юридичних осіб представлені в табл. 10.1.

Таблиця 10.1 Характеристики трансформаційних процесів

В даний час на світових і регіональних ринках використовуються всі існую-щие типи злиття і поглинань. Спроби зрозуміти мотиви, рушійні корпораціями, кото-які активно використовують у своїй діяльності стратегії злиття і поглинань, привели до визначення трьох основних теорій, що пояснюють злиття: синергетична теорія, тео-рія агентських витрат вільних потоків грошових коштів і теорія гордині, основний зміст яких відображено на рис. 10.2.

Суть синергетичної теорії полягає в тому, що виникає при злитті нова корпорація може використовувати широкий спектр переваг (що з'являються в результаті такої властивості систем, як емерджентність), які виникають внаслідок об'єднання ресурсів цих корпорацій.

Рис. 10.2. Поєднання теорій, що пояснюють злиття

Так, нова корпорація, що виникла в результаті злиття, може домогтися серйозного скорочення витрат [63].

Крім того, корпорація-покупець може використовувати науково-дослідні центри придбаної корпорації, а також потенціал її працівників для розробки і впровадження нових продуктів. Що ж до ефекту комбінування взаємодоповнюючих ресурсів, то він не тільки забезпечує доступ до потрібних ресурсів, але і дозволяє отримувати їх на більш вигідних умовах, що також сприяє збільшенню розмірів ринкової ніші корпорації поряд зі зниженням рівня конкуренції.

Фінансові синергії проявляються в ефекті відведення від оподаткування тимчасово вільних грошових коштів, а можливість покупки компанії за ціною нижче балансової дає додатковий виграш.

Часто як каталізатора злиттів фінансові менеджери називають діверсіфі-кацію, яка дозволяє знижувати ступінь ризику.

Теорії агентських витрат і гордині відображають ситуацію, в якій рішення про транс-формаціях приймають більшою мірою не власники, а їхні агенти - менеджери корпорацій. При цьому менеджери керуються передусім своїми особистими інтересами.

Крива досвіду відображає той факт, що при подвоєнні накопиченого обсягу випуску якогось товару або послуги витрати компанії на виробництво одиниці продукції в реаль-ному обчисленні, тобто скориговані з урахуванням інфляції, знижуються на 20-30%.

Основна ідея укрупнення організацій полягає у створенні нової вартості. Найпростішим кроком укрупнення є добровільне злиття, в результаті кото-

рого створюється нове суспільство, якому передаються всі права та обов'язки злилися організацій. Мотив злиття, як правило, - це вигода, яку отримують власники і менеджери.

Приєднання компанії здійснюється її поглинанням. Компанія може бути поглинена допомогою покупки іншою компанією її активів або акцій. Компанія-поку-Патель може придбати всі активи іншої компанії і оплатити покупку грошима або акціями. Коли купуються тільки активи, покупець не бере на себе зобов'язань, що поглинається.

У більшості випадків за рахунок злиття або приєднання компаній досягається підвищення ефективності діяльності поглинає компанії як результат прояву закону синергії.

Існують два типи синергізму - структурний і управлінський. Структурний означає об'єднання ресурсів двох компаній, що дозволяє знизити витрати і повели-чить обсяг продажів. Управлінський синергізм дозволяє домогтися поліпшення показників роботи завдяки підвищенню якості управління без будь-яких структурних змін.

 Зазвичай під синергізмом увазі структурний тип: об'єднання служб збуту двох компаній дозволяє знизити витрати; продукція однієї компанії може реалізовувати-тися через збутову мережу другий, що веде до зростання обсягів продажу та зниження витрат, що припадають на одиницю продукції. Структурний синергізм особливо великий, якщо дві компанії виробляли аналогічну або взаємопов'язану продукцію, але мали різні системи збуту і різних клієнтів. У таких випадках скорочення витрат досягає 

 15-25%, а обсяг продажів зростає на 25-30% [27]. 

 Управлінський синергізм має місце у випадках, коли компанія-покупець здатного більш ефективно управляти придбаним виробництвом, зокрема, благо-даруючи: впровадження нової системи фінансового контролю; підвищенню відповідальності мене-Джер за виконання бюджету; скорочення необгрунтованих витрат (без структурного синергізму) ; продажу не основного бізнесу компанії покупцеві, для якого він предста-вляет більшу цінність, ніж для продавця. Управлінський синергізм дозволяє домогтися зниження витрат, значно рідше він веде до збільшення обсягу продажів компанії. 

 Синергізм існує і незалежно від поглинань: на спільних підприємствах та в стратегічних союзах, у більш тісних відносинах з постачальниками, у вже існуючої групи компаній, коли менеджери систематично приходять на допомогу колегам. Такого роду синергізм називають «дешевим», оскільки він не пов'язаний з витратами на поглинання компаній. Синергізм може виникати в будь-якій групі підприємств, це потенціал, кото-рий може бути реалізований при правильній організації та ефективному розподілі ресурсів групи. 

 Крім ефекту синергізму, об'єднання компаній може призвести до отримання еко-номии за рахунок масштабу (скорочення постійних витрат у виробництві). Такий ефект існує також при зверненні продукції та її обслуговуванні у споживача. Основна ідея економії за рахунок масштабу полягає в тому, щоб виконати більший обсяг роботи без збільшення потужностей та чисельності працівників. 

 При дивестування (реалізації частини підприємства або фірми в цілому) шляхом рас-продажу або передачі акцій може мати місце ефект зворотного синергізму: 4-2 = 3. Тобто експлуатація реалізованих об'єктів виявляється доцільною для якої-небудь іншої компанії як засіб утворення чистої позитивної вартості. У підсумку ця компанія готова заплатити за дані об'єкти більш високу ціну, ніж вони були оцінені власником на той момент. У деяких випадках реалізований об'єкт хронічно збитковий, і його власник не має наміру витрачати на нього необхідні ресурси з тим, щоб зробити його прибутковим. 

 Фахівці в області теорії управління корпораціями рекомендують при злиттях і поглинаннях підприємств враховувати наступні фактори [27]. 

 1. Стан зовнішнього навколишнього середовища: 

  - законодавство; 

 - оподаткування до і після злиття (податкові пільги, зміна оподатковуваног-мій бази і т. п.); 

 - політичне становище - стабільність, прийнятність для організації бізнесу і механізм взаємодії бізнесу та органів державної влади; 

 - рівень конкуренції та антимонопольне законодавство; 

 - галузеві фактори. 

 2. Рівень організації та управління: 

 - якість і динамічність (гнучкість) системи управління; 

 - ринкова позиція поглинається (що поглинає) фірми; 

 - стан ресурсів виробництва, наявність технологічних ліній, технічний рівень виробництва, забезпеченість трудовими ресурсами і трудові відносини. 

 3. Фінансовий стан: 

 - рівень рентабельності продажів і капіталу; 

 - фінансове становище (темп росту і норма прибутку); 

 - страхові гарантії на активи фірми. 

 Джерелами отримання економічного ефекту від злиття і поглинання є: 

 - економія на масштабі виробництва (технологічна економія); 

 - економія на масштабі сфери діяльності (економія на різноманітності виробленої продукції та ринків збуту); 

 - економія на трансакційних витратах (економія на операціях, операціях, контрак-тах, договорах); 

 - отримання конкурентних переваг на ринках (економія від координації ринкової ного поведінки поєднуваних підприємств (корпорацій, фірм), внутрішньофірмового і меж-країнової перерозподілу ресурсів, регулювання цін товарів). 

 До дезінтеграційним трансформаціям відносяться розподіл (продаж, поділ, виділення), роз'єднання і ліквідація. Проведений аналіз поділів і роз'єднань підприємств, описаних в економічній літературі за останні роки, дозволив виді-лити найпоширеніші варіанти поділів і роз'єднань підприємств. Найбільш поширеним варіантом поділу є продаж частини бізнесу, бізнес-одиниці, підприємства. При цьому покупцем виступають інше підприємство, юридичні та фізкабінет-етичні особи. 

 Виділення бізнесу в якості складової частини корпоративної стратегії також може здійснюватися за рахунок використання механізму злиття і поглинань. Для цих цілей компанія може проводити «отпочковиваніе» і продаж окремих підрозділів. 

 «Отпочковиванія» - це створення з відділення компанії окремої юридичної особи. Акціонери материнської компанії пропорційно своїй частці в її капіталі стають власниками акцій нової утворилася компанії. При цьому ніякого руху грошей не відбувається, материнська компанія якого доходу в результаті «отпочковиванія» сво-його підрозділи не отримує. Наприклад, в 1996-1997 рр.. відбулася реорганізація амери-канской корпорації AT & T, в ході якої від неї відокремилися два підрозділи: NCR (про-изводителей комп'ютерів і банкоматів) і Lucent Technologies (виробник телефонного обладнання). Ці підрозділи перетворилися в самостійні акціонерні загально-ства, акції яких були розподілені між акціонерами AT & T [48]. 

 Існує кілька варіантів «отпочковиванія»: розбиття компаній та відділі-ня. При розбитті материнська компанія в результаті серії «отпочковиванія» перетворюються-ється в кілька незалежних нових юридичних осіб, а сама перестає існувати. При відділенні частина акціонерів отримує частку в новій компанії взамін своєї частки в материн-ської компанії в певному співвідношенні. 

  Продаж окремих підрозділів, або Дивестування, передбачає продаж цього підрозділу третій особі. На відміну від «отпочковиванія», материнська компанія напів-чає реальні грошові кошти в результаті проведення подібного роду реструктуризації-ції. 

 Якщо будь підрозділ виставляється на відкритий продаж, то подібна опе-рація називається виділенням. Дивестування стало вельми популярним методом реструк-туризации компанії з одночасним отриманням необхідних материнської компанії 

 «Живих» грошей. 

 Причини, які спонукають корпорації здійснювати продаж або «отпочковиваніе» своїх підрозділів, очевидні. Основна з них - підвищення ефективності ведення біз-неса. Найчастіше в складі компанії присутня збитковий підрозділ, що займається неосновним видом діяльності. Виділення подібного бізнесу дозволяє менеджменту компанії концентрувати свою увагу на основному виді діяльності, усуваючи ненужен-ні витрати на підтримання неосновного і неприбуткового напрямку. До того ж, якщо різні напрямки бізнесу стають незалежними, досить просто побачити істин-ву ефективність кожного з них і на підставі цього адекватно розподіляти вознагр-ждение управлінського персоналу. 

загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  біфштекс  індичка  мус  наполеон